Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

19

1. Загальні вимоги снип 21-01

1.1. Основні положення

Евакуація являє собою процес організованого самостійного руху людей назовні з приміщень, в яких є можливість впливу на них небезпечних факторів пожежі. Евакуацією також слід вважати самостійне переміщення людей, що відносяться до маломобільних груп населення, здійснюване обслуговуючим персоналом. Евакуація здійснюється по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

Порятунок являє собою вимушене переміщення людей назовні при впливі на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні безпосередньої загрози цього впливу. Порятунок здійснюється самостійно, за допомогою пожежних підрозділів або спеціально навченого персоналу, в тому числі з використанням рятувальних засобів, через евакуаційні та аварійні виходи.

Захист людей на шляхах евакуації забезпечується комплексом об’ємно-планувальних, ергономічних, конструктивних, інженерно-технічних та організаційних заходів.

Евакуаційні шляхи в межах приміщення повинні забезпечувати безпечну евакуацію людей через евакуаційні виходи з даного приміщення без урахування застосовуваних в ньому засобів пожежогасіння і протидимного захисту.
За межами приміщень захист шляхів евакуації слід передбачати з умови забезпечення безпечної евакуації людей з урахуванням функціональної пожежної небезпеки приміщень, що виходять на евакуаційний шлях, чисельності евакуйованих, ступеня вогнестійкості і класу конструктивної пожежної небезпеки будівлі, кількості евакуаційних виходів з поверху і з будівлі в цілому.

Пожежна небезпека будівельних матеріалів поверхневих шарів конструкцій (оздоблень і облицювань) в приміщеннях і на шляхах евакуації за межами приміщень повинна обмежуватися в залежності від функціональної пожежної небезпеки приміщення і будівлі з урахуванням інших заходів щодо захисту шляхів евакуації.

Не допускається розміщувати приміщення класу ф5 категорій а і б під приміщеннями, призначеними для одночасного перебування більше 50 чол., а також в підвальних і цокольних поверхах.
У підвальних і цокольних поверхах не допускається розміщувати приміщення класів ф 1.1, ф1.2 і ф1.3.

1.2. Евакуаційні та аварійні виходи

Виходи є евакуаційними, якщо вони ведуть:
А) з приміщень першого поверху назовні:
— безпосередньо;
— через коридор;
— через вестибюль (фойє);
— через сходову клітку;
— через коридор і вестибюль (фойє);
— через коридор і сходову клітку;
Б) з приміщень будь-якого поверху, крім першого:
— безпосередньо в сходову клітку або на сходи 3-го типу;
— в коридор, що веде безпосередньо в сходову клітку або на сходи 3-го типу;
— в хол (фойє), що має вихід безпосередньо в сходову клітку або на сходи 3-го типу;
В) у сусіднє приміщення (крім приміщення класу ф5 категорії а і б) на тому ж поверсі, забезпечене виходами, вказаними в «а» і «б»; вихід в приміщення категорії а або б допускається вважати евакуаційних, якщо він веде з технічного приміщення без постійних робочих місць, призначеного для обслуговування вищевказаного приміщення категорії а чи б.

Виходи з підвальних і цокольних поверхів, які є евакуаційними, як правило, слід передбачати безпосередньо назовні відокремленими від загальних сходових клітин будинку.

Допускається:
— евакуаційні виходи з підвалів передбачати через загальні сходові клітки з відокремленим виходом назовні, відокремленим від іншої частини сходової клітки глухою протипожежною перегородкою 1-го типу;
— евакуаційні виходи з підвальних і цокольних поверхів з приміщеннями категорій в, г і д передбачати в приміщення категорій г, д і в вестибюль, розташовані на першому поверсі будівель класу ф5, при дотриманні вимог 7.23;>
— евакуаційні виходи з фойє, гардеробних, курильних і санітарних вузлів, розміщених в підвальних або цокольних поверхах будівель класів ф2, фз і ф4, передбачати в вестибюль першого поверху по окремих сходах 2-го типу;
— обладнати тамбуром вихід безпосередньо назовні з будівлі, з підвального і цокольного поверхів.

Виходи не є евакуаційними, якщо в їх отворах встановлені розсувні і підйомно-опускні двері і ворота, ворота для залізничного рухомого складу, обертові двері і турнікети. хвіртки в орних воротах можуть вважатися евакуаційними виходами.

Кількість і загальна ширина евакуаційних виходів з приміщень, з поверхів і з будівель визначаються в залежності від максимально можливого числа евакуюються через них людей і гранично допустимої відстані від найбільш віддаленого місця можливого перебування людей (робочого місця) до найближчого евакуаційного виходу.
Частини будівлі різної функціональної пожежної небезпеки, розділені протипожежними перешкодами, повинні бути забезпечені самостійними евакуаційними виходами.

Не менше двох евакуаційних виходів повинні мати:
— приміщення класу ф1. 1, призначені для одночасного перебування більше 10 чол.;
— приміщення підвальних і цокольних поверхів, призначені для одночасного перебування більше 15 чол.; в приміщеннях підвальних і цокольних поверхів, призначених для одночасного перебування від 6 до 15 чол., один го двох виходів допускається передбачати відповідно до вимог 6.20, » г»;
— приміщення, призначені для одночасного перебування більше 50 чол.;
— приміщення класу ф5 категорій а і б з чисельністю працюючих в найбільш численній зміні більше 5 чол., категорії в-більше 25 чол. Або площею більше 1000 м 2 ;
— відкриті етажерки і майданчики в приміщеннях класу ф5, призначені для обслуговування, при площі підлоги ярусу більше 100 м 2 — для приміщень категорій а і б і більше 400 м 2 — для приміщень інших категорій.

Приміщення класу ф1.3 (квартири), розташовані на двох поверхах (рівнях), при висоті розташування верхнього поверху більше 18 м повинні мати евакуаційні виходи з кожного поверху.

Не менше двох евакуаційних виходів повинні мати поверхи будівель:
— ф1.1; ф1.2; ф2.1; ф2.2; фз; ф4;
— ф1.3 при загальній площі квартир на поверсі, а для будівель секційного типу — на поверсі секції-більше 500 м 2 ; при меншій площі (при одному евакуаційному виході з поверху) кожна квартира, розташована на висоті більше 15 м, крім евакуаційного повинна мати аварійний вихід по 6.20;
— ф5 категорій а і б при чисельності працюючих в найбільш численній зміні більше 5 чол., категорії в-25 чол.

Не менше двох евакуаційних виходів повинні мати підвальні і цокольні поверхи при площі більше 300 м 2 або призначені для одночасного перебування більше 15 чол.
Допускається передбачати один евакуаційний вихід з поверхів 2-поверхових будівель класів ф1.2, фз і ф4.3 за умови, що висота розташування поверху не перевищує 6 м, при цьому чисельність людей на поверсі не повинна перевищувати 20 осіб.
Число евакуаційних виходів з поверху має бути не менше двох, якщо на ньому розташовується приміщення, яке повинно мати не менше двох евакуаційних виходів.
Число евакуаційних виходів з будівлі має бути не менше числа евакуаційних виходів з будь-якого поверху будівлі.
При наявності двох евакуаційних виходів і більше вони повинні бути розташовані розосереджено.

При влаштуванні двох евакуаційних виходів кожен з них повинен забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, що знаходяться в приміщенні, на поверсі або в будівлі. При наявності більше двох евакуаційних виходів безпечна евакуація всіх людей, що знаходяться в приміщенні, на поверсі або в будівлі, повинна бути забезпечена всіма евакуаційними виходами, крім кожного одного з них.

Висота евакуаційних виходів у світлі повинна бути не менше 1,9 м, ширина не менше:
— 1,2 м — з приміщень класу ф1.1 при числі евакуюються більше 15 чол., з приміщень і будівель інших класів функціональної пожежної небезпеки, за винятком класу ф1. 3, — більше 50 чол.;
— 0,8 м — у всіх інших випадках.

Ширина зовнішніх дверей сходових кліток у вестибюль повинна бути не менше розрахункової або ширини маршу сходів.
У всіх випадках ширина евакуаційного виходу повинна бути такою, щоб з урахуванням геометрії евакуаційного шляху через отвір або двері можна було безперешкодно пронести носилки з лежачим на них людиною.
Двері евакуаційних виходів та інші двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу з будівлі.

Не нормується напрямок відкривання дверей для:
— приміщень класів ф1. 3 і ф1. 4;
— приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., крім приміщень категорій а і б;
— комор площею не більше 200 м 2 без постійних робочих місць;
— санітарних вузлів;
— виходу на майданчики сходів 3-го типу;
— зовнішніх дверей будівель, розташованих в північній будівельнійКліматичній зоні.

Двері евакуаційних виходів з поверхових коридорів, холів, фойє, вестибюлів і сходових клітин не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа.
Двері сходових клітин, що ведуть в загальні коридори, двері ліфтових холів і двері тамбур-шлюзів з постійним підпором повітря повинні мати пристосування для самозакривання і ущільнення в притворах, а двері тамбур-шлюзів з підпором повітря при пожежі і двері приміщень з примусовим протидимним захистом повинні мати автоматичні пристрої для їх закривання при пожежі і ущільнення в притворах.
Виходи, що не відповідають вимогам, що пред’являються до евакуаційних виходів, можуть розглядатися як аварійні і передбачатися для підвищення безпеки людей при пожежі. Аварійні виходи не враховуються при евакуації в разі пожежі.

До аварійних виходів також відносяться:
А) вихід на відкритий балкон або лоджію з глухим простінком не менше 1,2 м від торця балкона (лоджії) до віконного отвору (засклених дверей) або не менше 1,6 м між заскленими отворами, що виходять на балкон (лоджію);
Б) вихід на відкритий перехід шириною не менше 0,6 м, що веде в суміжну секцію будівлі класу ф1. 3 або в суміжний пожежний відсік через повітряну зону;
В) вихід на балкон або лоджію, обладнані зовнішніми сходами, поверхово з’єднує балкони або лоджії;
Г) вихід безпосередньо назовні з приміщень з відміткою чистої підлоги не нижче -4,5 м і не вище +5,0 м через вікно або двері з розмірами не менше 0,75?1,5 м, а також через люк розмірами не менше 0,6?0,8 м; при цьому вихід через приямок повинен бути обладнаний сходами в приямку, а вихід через люк-сходами в приміщенні; ухил цих сходів не нормується;
Д) вихід на покрівлю будівлі i, ii і iii ступенів вогнестійкості класів со і с1 через вікно, двері або люк з розмірами і сходами по «г».

З технічних поверхів, призначених тільки для прокладки інженерних мереж, допускається передбачати аварійні виходи через двері з розмірами не менше 0,75?1,5 м, а також через люки з розмірами не менше 0,6?0,8 м без пристрою евакуаційних виходів.
При площі технічного поверху до 300 м 2 допускається передбачати один вихід, а на кожні наступні повні і неповні 2000 м 2 площі слід передбачати ще не менше одного виходу.
У технічних підпіллях ці виходи повинні бути відокремлені від виходів з будівлі і вести безпосередньо назовні.

1.3. Евакуаційні шляхи

Гранично допустима відстань від найбільш віддаленої точки приміщення, а для будівель класу ф5 — від найбільш віддаленого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу, що вимірюється по осі евакуаційного шляху, має бути обмежена в залежності від класу функціональної пожежної небезпеки і категорії вибухопожежонебезпеки приміщення і будівлі, чисельності евакуйованих, геометричних параметрів приміщень і евакуаційних шляхів, класу конструктивної пожежної небезпеки і ступеня вогнестійкості будівлі.
Довжину шляху евакуації по сходах 2-го типу слід приймати рівною її потроєною висоті.

Евакуаційні шляхи не повинні включати ліфти і ескалатори, а також ділянки, що ведуть:
— через коридори з виходами з ліфтових шахт, через ліфтові холи і тамбури перед ліфтами, якщо огороджувальні конструкції шахт ліфтів, включаючи двері шахт ліфтів, не відповідають вимогам, що пред’являються до протипожежних перешкод;
— через» прохідні » сходові клітки, коли майданчик сходової клітки є частиною коридору;
— по покрівлі будівель, за винятком експлуатованої покрівлі або спеціально обладнаної ділянки покрівлі;
— по сходах 2-го типу, що з’єднує більше двох поверхів (ярусів), а також ведучим з підвалів і цокольних поверхів, за винятком випадку, зазначеного в 6.9.

У загальних коридорах, за винятком спеціально обумовлених в нормах випадків, не допускається розміщувати обладнання, яке виступає з площини стін на висоті менше 2 м, газопроводи і трубопроводи з горючими рідинами, а також вбудовані шафи, крім шаф для комунікацій і пожежних кранів.

Загальні коридори довжиною більше 60 м слід розділяти протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки, довжина яких визначається по снип 2.04.05, але не повинна перевищувати 60 м.

Висота горизонтальних ділянок шляхів евакуації в світлі повинна бути не менше 2 м, ширина горизонтальних ділянок шляхів евакуації і пандусів повинна бути не менше:
— 1,2 м — для загальних коридорів, по яких можуть евакуюватися з приміщень класу ф1 більше 15 чол., з приміщень інших класів функціональної пожежної небезпеки — більше 50 чол.;
— 0,7 м — для проходів до одиночних робочих місць;
— 1,0 м — у всіх інших випадках.

У будь-якому випадку евакуаційні шляхи повинні бути такої ширини, щоб з урахуванням їх геометрії по ним можна було безперешкодно пронести носилки з лежачим на них людиною.

У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 45 см і виступи, за винятком порогів в дверних отворах.
У місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом ступенів не менше трьох або пандуси з ухилом не більше 1:6.

При висоті сходів більше 45 см слід передбачати огорожі з перилами.

На шляхах евакуації не допускається влаштування гвинтових сходів і забіжних ступенів, а також сходів з різною шириною проступи і висотою ступенів в межах маршу і сходової клітки.

1.4. Евакуація по сходах і сходових клітках

Сходи і сходові клітини, призначені для евакуації, поділяються на сходи типів:
1-внутрішні, що розміщуються в сходових клітинах;
2-внутрішні відкриті;
3-зовнішні відкриті;

Звичайні сходові клітини типів:

Л1 — з заскленими або відкритими отворами в зовнішніх стінах на кожному поверсі;
Л2 — з природним освітленням через засклені або відкриті отвори в покритті;

Незадимлювані сходові клітини типів:
H1 — з входом в сходову клітку з поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих переходах, при цьому повинна бути забезпечена незадимлюваність переходу через повітряну зону;
Н2 — з підпором повітря в сходову клітку при пожежі;
Нз — з входом в сходову клітку з поверху через тамбур-шлюз з підпором повітря (постійним або при пожежі).

Для забезпечення гасіння пожежі та рятувальних робіт передбачаються пожежні сходи типів: п1 — вертикальні; п2 — маршові з ухилом не більше 6:1.
Ширина маршу сходів, призначеної для евакуації людей, в тому числі розташованої в сходовій клітці, повинна бути не менше розрахункової або не менше ширини будь-якого евакуаційного виходу (двері) на неї, але, як правило, не менше:
А) 1,35 м — для будівель класу ф1.1;
Б) 1,2 м — для будівель з числом людей, що знаходяться на будь-якому поверсі, крім першого, більше 200 чол.;
В) 0,7 м — для сходів, що ведуть до одиночних робочих місць;
Г) 0,9 м — для всіх інших випадків.

Ухил сходів на шляхах евакуації повинен бути, як правило, не більше 1:1; ширина проступи — як правило, не менше 25 см, а висота ступеня — не більше 22 см.
Ухил відкритих сходів для проходу до одиночних робочих місць допускається збільшувати до 2:1.

Допускається зменшувати ширину проступи криволінійних парадних сходів у вузькій частині до 22 см; ширину проступи сходів, що ведуть тільки до приміщень (крім приміщень класу ф5 категорій а і б) із загальним числом робочих місць не більше 15 чол. — до 12 см.

Сходи 3-го типу слід виконувати з негорючих матеріалів і розміщувати, як правило, у глухих (без світлових прорізів) частин стін класу не нижче k1 з межею вогнестійкості не нижче rei-30. Ці сходи повинні мати майданчики на рівні евакуаційних виходів, огорожі висотою 1,2 м і розташовуватися на відстані не менше 1 м від віконних прорізів.

Ширина сходових майданчиків повинна бути не менше ширини маршу, а перед входами в ліфти з орними дверима — не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1,6 м.

Проміжні майданчики в прямому марші сходи повинні мати ширину не менше 1 м.

Двері, що виходять на сходову клітку, у відкритому положенні не повинні зменшувати ширину сходових майданчиків і маршів.

У сходових клітках не допускається розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими рідинами, вбудовані шафи, крім шаф для комунікацій і пожежних кранів, електричні кабелі та проводи (за винятком електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток), вбудовувати приміщення будь-якого призначення, передбачати виходи з вантажних ліфтів та вантажних підйомників, а також розміщувати обладнання, що виступає з площини стін на висоті 2,2 м від поверхні проступей і майданчиків сходів.

У будівлях висотою до 28 м включно у звичайних сходових клітках допускається передбачати сміттєпроводи та електропроводку для освітлення приміщень.
У сходових клітках, крім незадимлюваних, допускається розміщувати не більше двох пасажирських ліфтів, що опускаються не нижче першого поверху, зОгороджувальними конструкціями ліфтових шахт з негорючих матеріалів. У незадимлюваних сходових клітинах допускається передбачати тільки прилади опалення.
Сходові клітини повинні мати вихід назовні на прилеглу до будівлі територію безпосередньо або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками з дверима. При влаштуванні евакуаційних виходів з двох сходових клітин через загальний вестибюль, повинна мати вихід безпосередньо назовні.
Сходові клітини типу hi повинні мати вихід тільки безпосередньо назовні.
Сходові клітини, за винятком сходових клітин типу л2, як правило, повинні мати світлові отвори площею не менше 1,2 м 2 в зовнішніх стінах на кожному поверсі.

Допускається передбачати не більше 50% внутрішніх сходових клітин, призначених для евакуації, без світлових прорізів в будівлях:
— класів ф2, фз і ф4 — типу н2 або нз з підпором повітря при пожежі;
— класу ф5 категорії в висотою до 28 м, а категорій г і д незалежно від висоти будівлі — типу нз з підпором повітря при пожежі.

Сходові клітини типу л2 повинні мати в покритті світлові отвори площею не менше 4 м 2 з просвітом між маршами шириною не менше 0,7 м або світлову шахту на всю висоту сходової клітки з площею горизонтального перетину не менше 2 м 2 .

Протидимний захист сходових клітин типів н2 і нз повинна передбачатися відповідно до снип 2.04.05. При необхідності сходові клітини типу н2 слід розділяти по висоті на відсіки глухими протипожежними перегородками 1-го типу з переходом між відсіками поза обсягом сходової клітки.

Вікна в сходових клітках типу н2 повинні бути невідкриваються.

Незадимлюваність переходів через зовнішню повітряну зону, що ведуть до незадимлюваних сходових клітин типу н1, повинна бути забезпечена їх конструктивними і об’ємнопланувальними рішеннями: ці переходи повинні бути відкритими, не повинні розташовуватися у внутрішніх кутах будівлі і повинні мати ширину не менше 1,2 м з висотою огорожі 1,2 м; ширина простінка між дверними отворами в зовнішній повітряній зоні повинна бути не менше 1,2 м, а між дверними отворами сходової клітки і найближчим вікном — менше 2 м.

Сходові клітини типу л1 можуть передбачатися в будівлях всіх класів функціональної пожежної небезпеки висотою до 28 м; при цьому в будівлях класу ф5 категорій а і б виходи в поверховий коридор з приміщень категорій а і б повинні передбачатися через тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря.

Сходові клітини типу л2 допускається передбачати в будівлях i, ii і iii ступенів вогнестійкості класів конструктивної пожежної небезпеки со і с1 і функціональної пожежної небезпеки ф1, ф2, фз і ф4 висотою, як правило, не більше 9 м.
У будівлях висотою більше 28 м, а також в будівлях класу ф5 категорій а і б слід передбачати незадимлювані сходові клітини, як правило, типу hi.

Допускається:
— у будівлях класу ф1. 3 коридорного типу передбачати не більше 50% сходових клітин типу н2;
— у будівлях класу ф1 . 1, ф1.2, ф2, фз і ф4 передбачати не більше 50% сходових клітин типу н2 або нз з підпором повітря при пожежі;
— у будівлях класу ф5 категорій а і б передбачати сходові клітини типів н2 і нз з природним освітленням і постійним підпором повітря;
— у будівлях класу ф5 категорії в передбачати сходові клітини типу н2 або нз з підпором повітря при пожежі;
— у будівлях класу ф5 категорій г і д передбачати сходові клітини типу н2 або нз з підпором повітря при пожежі, а також сходові клітини типу л1 з поділом їх глухою протипожежною перегородкою через кожні 20 м по висоті і з переходом з однієї частини сходової клітини в іншу поза обсягом сходової клітини.

У будівлях з незадимлюваними сходовими клітками слід передбачати протидимний захист загальних коридорів, вестибюлів, холів і фойє.

У будівлях i і ii ступенів вогнестійкості класу со допускається передбачати сходи 2-го типу з вестибюля до другого поверху.
У будівлях висотою не більше 28 м класів функціональної пожежної небезпеки ф1.2, ф2, фз, ф41 і ii ступенів вогнестійкості і конструктивної пожежної небезпеки со допускається застосовувати сходи 2-го типу, що з’єднують більше двох поверхів, при наявності евакуаційних сходових клітин, необхідних нормами.
Ескалатори слід передбачати відповідно до вимог, встановлених для сходів 2-го типу.

2. Вимоги до евакуаційного освітлення

Снип 23-05-95 поширюються на проектування освітлення приміщень будівель і споруд різного призначення, зовнішнього освітлення.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне (освітлення безпеки та евакуаційне), охоронне і чергове.

Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виконання робіт поза будівлями слід передбачати:
— у місцях, небезпечних для проходу людей;
— у проходах і на сходах, службовців для евакуації людей, при числі евакуюються більше 50 чол.;
— по основних проходах виробничих приміщень, в яких працюють більше 50 чол.;
— у сходових клітках житлових будівель висотою 6 поверхів і більше;
— у виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми, де вихід з приміщення при аварійному відключенні нормального освітлення пов’язаний з небезпекою травматизму через продовження роботи виробничого обладнання;
— у приміщеннях громадських і допоміжних будівель промислових підприємств, якщо в приміщеннях можуть одночасно перебувати більше 100 чол.;
— у виробничих приміщеннях без природного світла.

Для евакуаційного освітлення слід застосовувати:
А) лампи розжарювання;
Б) люмінесцентні лампи — в приміщенні з мінімальною температурою повітря не менше 5°с і за умови живлення ламп у всіх режимах напруги не нижче 90% номінального;
В) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення напруги живлення, так і в холодному стані.

У громадських і допоміжних будівлях підприємств виходи з приміщень, де можуть перебувати одночасно більше 100 чол., а також виходи з виробничих приміщень без природного світла, де можуть перебувати одночасно більше 50 чол. Або мають площу более150 м 2, повинні бути відзначені покажчиками.

Покажчики виходів можуть бути світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного освітлення, і не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (напис, знак і т.п.) висвітлюється світильниками аварійного освітлення.
При цьому покажчики повинні встановлюватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також в місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відзначені покажчиками виходи з коридорів і рекреацій, що примикають до приміщень, перерахованих вище.

Освітлювальні прилади аварійного освітлення (при відсутності спеціальних технічних засобів охорони) допускається передбачати палаючими, що включаються одночасно з основними освітлювальними приладами нормального освітлення і не палаючими, автоматично включаються при припиненні живлення нормального освітлення.

3. Системи оповіщення людей про пожежу

Нпб 104-03 встановлюють загальний порядок проектування систем оповіщення (со) людей про пожежу в будівлях і спорудах.

3.1. Класифікація систем оповіщення

Оповіщення людей про пожежу повинно здійснюватися:
— подачею звукових і (або) світлових сигналів в усі приміщення будівлі з постійним або тимчасовим перебуванням людей;
— трансляцією мовної інформації про необхідність евакуації.

Управління евакуацією має здійснюватися:
— включенням евакуаційного освітлення;
— передачею по со текстів, спрямованих на запобігання паніки;
— трансляцією текстів, що містять інформацію про направлення евакуації;
— дистанційним відкриванням дверей додаткових евакуаційних виходів.

Сповіщувачі не повинні мати регулятори гучності і повинні підключатися до мережі без рознімних пристроїв. Сигнали оповіщення повинні відрізнятися від сигналів іншого призначення.
Управління системою оповіщення повинно здійснюватися з приміщення пожежного поста, диспетчерської або іншого спеціального приміщення, що відповідає вимогам, викладеним в снип 2.04.09.
Нормами передбачено 5 типів систем оповіщення людей про пожежу, що класифікуються за параметрами, наведеними в табл. 1.

Таблиця 1 нпб 104-03

3.2. Визначення типів систем оповіщення

Необхідний тип со визначається по табл. 2 нпб 104-03:

1. Підприємства побутового обслуговування, банки (площею пожежного відсіку, м 2):
1-поверхові (до 800) — 1;
2-поверхові ( 800-1000) — 2;
3-6 — поверхові (1000-2500) — 3;
Більше 6 поверхів-4 або 5.
2. Перукарні, майстерні з ремонту і т. П., що розміщуються в громадських будівлях площею, м 2: до 300 -1; більше 300 — 2.

3. Підприємства громадського харчування (місткістю, чол):
-більше 2 — х поверхів (до 50) — 1;
— те ж (50-200) — 2;
— те ж (більше 200) — 3.

Те ж, що розміщуються в підвалі (цок.), незалежно від місткості, — 2.

Примітка для пп. 1-3. приміщення площею понад 200 м 2 , що розміщуються в складі торгових і громадських центрів або громадських будівлях іншого призначення, розглядаються як самостійні зони оповіщення.

4. Будівлі лазень і банно-оздоровчих комплексів з числом місць до 20 — 1; 20 і більше-2.

Примітка. вбудовані лазні (сауни) розглядаються як самостійні зони оповіщення.

5. Будівлі торгових підприємств (площею пожежного відсіку, м 2):
1-поверхові (до 500) — 1;
2-поверхові ( 500-3500) — 2;
3-5-поверхові (більше 3500) — 3.
Торгові зали без природного освітлення-3.

Примітка. торгові зали площею понад 100 м 2 в будівлях іншого призначення розглядаються як самостійні зони оповіщення.

6. Будівлі управлінь, проектних інститутів, нді та інших адміністративних будівель висотою до 6 поверхів-2; від 6 до 16 — 3.

7. Житловий будинок:
— секційного типу від 10 до 25 поверхів-1;
— коридорного типу: до 10 поверхів — 2; від 10 до 25 поверхів — 3.

8. Виробничі будівлі та споруди (категорії виробництва):
1 — поверхові (а, б, в, г, д) т-1;
2-6-поверхові ( а, б) — 3;
2-8-поверхові ( в) — 2;
2-10-поверхові (г, д) — 2.

Територія вибухопожежонебезпечних об’єктів — 3.

Примітки:
1). 1-й тип со допускається поєднувати з селекторним зв’язком.
2). З будівель категорій а і б повинні бути зблоковані з технологічною або пожежною автоматикою.

Система нормативних документів в будівництві

Будівельні норми і правила
Російської федерації

Громадські будівлі
Адміністративного призначення

Снип 31-05-2003

Державний комітет російської федерації
З будівництва та житлово-комунального комплексу
(держбуд росії)

Москва
2004

Передмова

1. Розроблені федеральним державним унітарним підприємством-центром методології нормування і стандартизації в будівництві (фгуп цнс) за участю державного унітарного підприємства «науково-проектний інститут навчально-виховних» торгово-побутових і дозвіллєвих будівель» (гуп іоз); центрального науково-дослідного і проектно-експериментального інституту промислових будівель і споруд (ват «цндіпромзданій») і робочою групою фахівців

2. Внесені управлінням технічного нормування, стандартизації та сертифікації в будівництві та жкг держбуду росії

3. Прийняті і введені в дію з 1 вересня 2003 р постановою держбуду росії від 23.06.2003 р.№ 108

4. Натомість снип 2.08.02* (вид. До 2003 р.) в частині будівель для науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій і будівель управління

Введення

1 область застосування

3 терміни та визначення

4 загальні положення

5 вимоги до приміщень

6 пожежна безпека

6.1 основні положення

6.2 забезпечення безпеки людей при пожежі

6.3 запобігання поширенню пожежі

7 безпека при користуванні

8 забезпечення санітарно-епідеміологічних вимог

9 енергозбереження

10 довговічність і ремонтопридатність

Додаток а

Нормативні документи

Додаток б

Терміни та визначення

Додаток в

Правила підрахунку загальної площі будівлі, площі приміщень, будівельного обсягу, площі забудови та поверховості будівлі при проектуванні

Додаток г

Перелік приміщень будівель установ, розміщення яких допускається в підземних і цокольному поверхах

Додаток д

Розрахункові нормативи площі приміщень громадських будівель адміністративного призначення

Додаток е

Перелік установ і організацій, на проектування будівель і приміщень яких поширюється даний снип

Введення

Даний снип містить норми і правила для групи будівель і приміщень, мають ряд загальних функціональних і об’ємно-планувальних ознак і призначених переважно для розумової праці і невиробничої сфери діяльності, що відрізняються від будівель для здійснення діяльності з виробництва матеріальних цінностей або послуг населенню.

Визначальними ознаками, об’єднуючими зазначену групу будівель, є: склад основних функціональних груп приміщень, об’ємно-планувальна структура, приналежність до одного класу встановленої в снип 21-01 класифікації будівель і приміщень по функціональної пожежної небезпеки, що враховує спосіб використання будівель (тільки в денний час), міру загрози безпеці людей у випадках виникнення пожежі і характеристику основного контингенту.

Цими нормами встановлюється комплекс обов’язкових нормативних вимог до експлуатаційних характеристик будівель установ і організацій, в тому числі і в першу чергу до їх безпеки і відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам.

У розробці снип взяли участь: л.а. Вікторова, канд. Арх., н.м. Поляков (фцс «стройсертіфікація» при держбуді росії); a. M. Гарнець, канд. Арх. (гуп «інститут громадських будівель»); в. А. Глухарев, с. Ю. Сопоцько, канд. Техн. Наук( держбуд росії); і.і. Лернер, канд. Арх. (зат «цнииэп їм. Б. С. Мезенцева»); л. а. Скроб, канд. Арх.; тобто стороженко, канд. Техн. Наук (ват «цндіпромзданій»), а.в. Гомозов (внііпо).

Будівельні норми і правила російської федерації

Громадські будівлі адміністративного призначення

Public office buildings

Дата введення 2003-09-01

1 область застосування

Ці норми і правила поширюються на проектування і будівництво новозбудованих і реконструйованих будівель установ і організацій, перелік яких наведено в додатку е.

При проектуванні і будівництві будівель і приміщень для зазначених установ поряд з цими нормами і правилами повинні застосовуватися також положення інших більш загальних нормативних документів, якщо вони не суперечать вимогам цього документа.

Норми застосовуються до будівель незалежно від того, будуються вони за рахунок коштів федерального або муніципального бюджетів, коштів організацій-забудовників, що здійснюють зведення будівель для власних цілей або для подальшої здачі в оренду.

Ці норми не поширюються на проектування будівель адміністрації президента, державної думи, уряду російської федерації, митниць; посольств та інших об’єктів міністерства закордонних справ російської федерації, що розміщуються на територіях інших держав; державних архівів, на будівлі лабораторних і виробничо-експериментальних корпусів і спеціальні споруди науково-дослідних інститутів, а також конторські приміщення, що розміщуються в мобільних будівлях.

Норми і правила, встановлені в розділах даного документа:

4. «загальні положення»;

6. «пожежна безпека»;

7. «безпека при користуванні»;

8. «забезпечення санітарно-епідеміологічних вимог»;

10. «довговічність і ремонтопридатність«, відповідають цілям технічного регулювання, встановленим в законі» про технічне регулювання», і є обов’язковими відповідно до частини 1 статті 46.

2 нормативні посилання

У цих нормах і правилах використані посилання на нормативні документи, наведені в додатку а.

3 терміни та визначення

В даному документі використані терміни, визначення яких наведені в додатку б, а також інші терміни, визначення яких прийняті за нормативними документами, перерахованими в додатку а.у розділі 6 «пожежна безпека» прийняті терміни і визначення, наведені в гост 12.1.033.

4 загальні положення

4.1 . Проектування, будівництво та реконструкція будівель повинні здійснюватися відповідно до вимог цих будівельних норм і правил та інших нормативних документів, що встановлюють правила проектування і будівництва.

4.2 . Розміщення будівель і споруд на відведеній для будівництва ділянці має відповідати чинному законодавству, снип 2.07.01 та іншим нормативним документам з проектування та будівництва, а також архітектурно-планувального завдання і дозволу на будівництво.

4.3 . При проектуванні і будівництві будівель установ повинна бути забезпечена їх доступність для маломобільних груп населення, які працюють або відвідують ці будівлі відповідно до вимог снип 35-01. Дані вимогиУточнюються в завданні на проектування з визначенням, при необхідності, числа інвалідів і видів інвалідності.

4.4 . При проектуванні установ, що розміщуються в обсязі житлового будинку, слід, крім цих норм, керуватися вимогами снип 31-01, встановленими для приміщень громадського призначення, що розміщуються в житлових будівлях.

4.5 . У будівлях допускається передбачати виробничі і складські приміщення, необхідні технологією діяльності установ і входять до їх складу, що повинно бути відображено в завданні на проектування.

4.6 . Несучі конструкції будівель повинні бути запроектовані і зведені таким чином, щоб в процесі їх будівництва і в розрахункових умовах експлуатації була виключена можливість:

Руйнувань або пошкоджень конструкцій, що призводять до необхідності припинення експлуатації будівель;

Неприпустимого погіршення експлуатаційних властивостей конструкцій або будівель в цілому внаслідок деформацій або утворення тріщин.

4.7 . Конструкції і підстави будівель повинні бути розраховані на сприйняття наступних навантажень і впливів:

Постійні навантаження від власної ваги несучих і огороджувальних конструкцій;

Снігові навантаження для даного району будівництва;

Вітрові навантаження для даного району будівництва;

Небезпечні геофізичні впливу в даному районі будівництва.

Нормативні значення перерахованих навантажень, що враховуються несприятливі поєднання навантажень або відповідних їм зусиль, граничні значення прогинів і переміщень конструкцій, а також значення коефіцієнтів надійності по навантаженню повинні бути прийняті відповідно до вимог снип 2.01.07. Повинні бути враховані також зазначені в завданні на проектування додаткові вимоги замовника до навантажень від важких елементів обладнання.

4.8 . Використовувані при проектуванні конструкцій методи розрахунку їх несучої здатності і деформативності повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів на конструкції з відповідних матеріалів.

При розміщенні будівель на території, що підробляється, на просадних грунтах, в сейсмічних районах, а також в інших складних геологічних умовах слід враховувати додаткові вимоги відповідних норм і правил.

4.9 . Фундаменти будівель повинні бути запроектовані з урахуванням фізико-механічних характеристик грунтів, передбачених в снип 2.02.01 (для вічномерзлих грунтів — в снип 2.02.04), характеристик гідрогеологічного режиму на майданчику забудови, а також ступеня агресивності грунтів і грунтових вод по відношенню до фундаментів і підземних інженерних мереж і повинні забезпечити рівномірність і мінімальну швидкість осад підстав під елементами будівель.

4.10 . Для будівель і приміщень установ слід передбачати системи холодного і гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, протипожежного водопроводу відповідно до снип 2.04.01.

Підводка гарячої води повинна передбачатися до технологічного обладнання столових і буфетів, до водорозбірних раковин в інвентарно-прибиральних приміщеннях, до умивальників в медичних пунктах і санітарних вузлах, до приладів кабін особистої гігієни жінок і до інших приладів за завданням на проектування.

4.11 . Опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря будівель, а також димовидалення під час пожежі слід проектувати відповідно до снип 41-01 і вимогами розділів 7 — 9 цього документа.

На вводах теплових мереж в будівлі слід передбачати теплові пункти (цтп і ітп).

4.12 . У будівлях установ слід передбачати електрообладнання, електроосвітлення, пристрої міського телефонного зв’язку, проводового мовлення і телебачення, пожежну та охоронну сигналізацію, систему оповіщення про пожежу (відповідно до нпб 104), пристрої сигналізації загазованості, задимлення і затоплення, систему автоматизації та диспетчеризації інженерного обладнання будівель, а також комплексну електрослабку мережу.

Відповідно до спеціальних вимог, встановлених в завданні на проектування, комплекси будівель, окремі будівлі або приміщення обладнуються пристроями місцевого (внутрішнього) телефонного зв’язку, місцевими установками проводового мовлення і телебачення, звукофікації, посилення і синхронного перекладу мови, установками сигналізації часу.

4.13 . Електротехнічні пристрої будівель слід проектувати відповідно до пуе та іншими діючими нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

4.14 . Блискавкозахист будівель повинна бути виконана з урахуванням наявності телевізійних антен і трубостоек телефонної мережі або мережі проводового мовлення відповідно до інструкції рд 34.21.122.

4.15 . Системи газопостачання будівель установ слід проектувати відповідно до снип 42-01 і правилами безпеки в газовому господарстві.

4.16 . У будівлях установ слід передбачати систему очищення від сміття і пилозбирання. Необхідність влаштування сміттєпроводів встановлюють завданням на проектування. Для будівель, не обладнаних сміттєпроводами, слід передбачати сміттєзбірну камеру або господарський майданчик.

Засоби видалення сміття з будівлі повинні бути ув’язані з системою очищення, прийнятої в населеному пункті, де будівля розміщена.

4.17 . Пасажирські ліфти слід передбачати в будівлях установ при різниці відміток підлоги вестибюля і верхнього поверху 12 м і більше; в будівлях установ, постійно відвідуваних населенням, при різниці цих відміток 9 м і більше; при наявності на другому поверсі і вище приміщень, призначених для інвалідів, — відповідно до снип 35-01.

Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей найближчого пасажирського ліфта має бути не більше 60 м.

Необхідність влаштування інших засобів вертикального транспорту в будівлях установ встановлюється завданням на проектування.

Число пасажирських ліфтів слід встановлювати розрахунком, але не менше двох, при цьому один з ліфтів в будівлі (пасажирський або вантажопасажирський) повинен мати глибину кабіни не менше 2100 мм для можливості транспортування людини на ношах.

4.18 . На вимогу замовника-забудовника до складу документації на будівлі повинна додатково включатися інструкція з експлуатації. Вона повинна містити вимоги і положення, необхідні для забезпечення безпеки будівель і споруд в процесі експлуатації, в тому числі відомості про основні конструкції та інженерних системах, схеми розташування прихованих елементів каркаса, прихованих електропроводок та інженерних мереж, а також граничні значення навантажень на елементи конструкцій будівлі і на його електромережу. Ці дані можуть бути представлені у вигляді копій виконавчої документації.

5 вимоги до приміщень

5.1 . Приміщення в будівлях адміністративного призначення, як правило, складають такі основні функціональні групи:

А) кабінети керівництва;

Б) робочі приміщення структурних підрозділів установ і організацій;

В) приміщення для нарад і (або) конференц-зали;

Г) приміщення інформаційно-технічного призначення, в тому числі: технічні бібліотеки, проектні кабінети, архіви, приміщення інформаційно-обчислювальної техніки та ін. В залежності від завдання на проектування;

Д) вхідна група приміщень, у тому числі: вестибюль, аванвестибюлі, гардероб, бюро перепусток, приміщення охорони;

Е) приміщення соціально-побутового обслуговування, у тому числі: приміщення підприємств громадського харчування, медичного обслуговування, санітарні вузли, побутові приміщення для обслуговуючого персоналу, спортивно-оздоровчі приміщення та ін.;

Ж) приміщення технічного обслуговування будівлі, в тому числі: ремонтні майстерні комори різного призначення і т. П.;

З) приміщення для інженерного обладнання, в тому числі: венткамери, електрощитові і т. П.

5.2 . Склад приміщень, їх площа і функціональний взаємозв’язок в будівлях установ визначаються замовником в завданні на проектування і (або) відповідно до розрахункових нормативів, наведених в додатку д, або в склепіннях правил з проектування різних видів будівель. Склад приміщень функціональних груп а-г і ж в установах встановлюється в завданні на проектування, а їх площа визначається відомчими або технологічними нормативами, при цьому слід враховувати, що на одного працівника в приміщеннях функціональної групи б повинно припадати не менше 6 м 2 без урахування площі, призначеної для розміщення оргтехоснасткі. Склад, обладнання, в тому числі кількість сантехприладів і площа приміщень функціональних груп д іЕ, визначаються з урахуванням норм, встановлених в снип 2.08.02 і снип 2.09.04.

5.3. склад і площі приміщень для засобів інформаційно-обчислювальної техніки та зв’язку, а також вимоги до них визначаються спеціальними технічними завданнями, що додаються до завдання на проектування.

5.4 . Склад і площі спеціалізованих приміщень будівель кредитно-фінансових установ, банків, судово-юридичних та інших установ визначаються в завданні на проектування з урахуванням відомчих нормативів і (або) зводів правил.

5.5 . Висота приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менше 3 м.у невеликих офісах, що розміщуються в обсязі житлових будівель, і в заводських конторах, що розміщуються в адміністративно-побутових будівлях, висота приміщень може відповідати висоті, прийнятої в цих будівлях.

5.6 . Висота коридорів і холів повинна бути не менше 2,4 м; в офісах, що розміщуються в житлових будівлях, і в заводських конторах, що розміщуються в адміністративно-побутових будівлях, — не менше 2,2 м.

Ширина коридорів повинна бути не менше 1,2 м при довжині 10 м; не менше 1,5 м — при довжині понад 10 м і не менше 2,4 м — при використанні їх в якості кулуарів або приміщень очікування для відвідувачів.

5.7 . Висоту технічних поверхів слід приймати з урахуванням розміщуваного обладнання, інженерних мереж і умов їх експлуатації; при цьому в місцях проходу обслуговуючого персоналу висота в чистоті повинна бути не менше 1,8 м.

5.8. Наскрізні проїзди в будівлях слід приймати шириною в світлі не менше 3,5 м, висотою не менше 4,25 м. Наскрізні проходи через сходові клітини будівель повинні бути розташовані на відстані один від іншого не більше 100 м.

5.9. Виходи з пасажирських ліфтів слід проектувати через ліфтовий хол, в тому числі через вестибюль або хол іншого призначення, якщо ліфтовий хол входить в їх площу. Ширина ліфтового холу пасажирських ліфтів повинна бути не менше:

При однорядному розташуванні ліфтів — 1,3 найменшої глибини кабіни ліфтів;

При дворядному розташуванні — не менше подвоєною найменшої глибини кабіни.

Перед ліфтами з глибиною кабіни 2100 мм і більше ширина ліфтового холу повинна бути не менше 2,5 м, а при дворядному розташуванні ліфтів — не менше подвоєною найменшої глибини кабіни.

З комор та інших приміщень, де можуть зберігатися горючі матеріали, вихід безпосередньо в ліфтовий хол не допускається.

5.10 . Необхідність влаштування в будівлях приміщень цивільної оборони визначається в завданні на проектування за погодженням зі штабом го і відповідно до вимог снип ii-11.

6 пожежна безпека

6.1. Основні положення

6.1.1 . При проектуванні будівель слід застосовувати правила протипожежного захисту людей і будівель, що містяться в снип 21-01, а також додаткові вимоги пожежної безпеки, встановлені в даному снип, обумовлені специфікою будівель адміністративного призначення.

6.1.2. ці норми і правила поширюються на проектування будівель висотою до 50 м класу функціональної пожежної небезпеки ф 4.3 (по снип 21-01), а також приміщень цього класу, вбудованих в будівлі іншої функціональної пожежної небезпеки.

6.1.3. автоматичні установки гасіння і виявлення пожежі слід передбачати відповідно до нпб 110, а також спеціальними переліками, затвердженими в установленому порядку.

Системи оповіщення про пожежу слід передбачати відповідно до нпб 104.

6.1.4. пасажирські ліфти, розраховані на перевезення пожежних підрозділів в будівлях, слід влаштовувати відповідно до вимог снип 21-01 і нпб 250. При надбудові існуючої будівлі з відміткою підлоги верхнього поверху не більше 28 м ще одним поверхом допускається не передбачати установку такого ліфта.

6.2 забезпечення безпеки людей при пожежі

6.2.1 . Число евакуаційних виходів з будівлі і з поверху будівлі встановлюється відповідно до пунктів 6.13* і 6.14 снип 21-01.

6.2.2 . Ширину евакуаційного виходу з коридору на сходову клітку, а також ширину маршів сходів слід встановлювати в залежності від числа евакуюються через цей вихід з розрахунку на 1 м ширини виходу в будівлях класів пожежної небезпеки:

Мінімальна ширина евакуаційних виходів повинна встановлюватися також з урахуванням вимог пунктів 6.16 і 6.29 снип 21-01.

6.2.3. відстань по шляхах евакуації від дверей найбільш віддалених приміщень (крім вбиралень, умивальних, курильних та інших обслуговуючих приміщень без постійного перебування людей) до виходу назовні або на сходову клітку має бути не більше зазначеного в таблиці 6.1.

Виходи в тупиковий коридор або хол можуть мати приміщення, місткість яких не перевищує 80 чол.

Таблиця 6.1.

Клас конструктивної пожежної
Небезпеки будівлі

Відстань, м, при щільності людського потоку
В коридорі*, чол / м 2

А. З приміщень, розташованих між сходовими
Клітинами або зовнішніми виходами

Б.з приміщень з виходами в тупиковий коридор або хол

* відношення числа евакуюються з приміщень до площі коридору на шляху евакуації.

6.2.4. Зальні приміщення (конференц-зали, обідні зали їдалень та ін.) необхідно розміщувати по поверхах відповідно до таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Ступінь вогнестійкості будівель

Число місць в залі

Гранична висота розміщення, м (по снип 21-01)

Св. 300 до 600

Св.300 до 600

Не нормується

При визначенні граничної висоти розміщення зального приміщення, що має ухил підлоги, позначку підлоги слід приймати у першого ряду місць.

6.2.5 найбільша відстань від будь-якої точки зального приміщення до найближчого евакуаційного виходу має бути не більше зазначеного в таблиці 6.3. При об’єднанні основних евакуаційних проходів в загальний прохід його ширина повинна бути не менше сумарної ширини об’єднуються проходів.

Таблиця 6.3

Призначення зального
Приміщення

Клас конструктивної пожежної небезпеки будівель

Відстань, м, в залах об’ємом, тис.м 3

Зали виставкові, конференц-зали, тренажерні зали і т. П.

Обідні, читальні зали при площі кожного основного проходу з розрахунку не менше 0,2 м 2 на кожного евакуюється по ньому людини

Примітка — прочерк в таблиці означає, що дані приміщення, як правило, не мають зазначені обсяги.

6.2.6. В якості другого евакуаційного виходу з будь-якого поверху багатоповерхового будинку допускається використовувати сходи 3-го типу, якщо число евакуйованих і висота розташування поверху відповідають вимогам таблиці 6.4.

Таблиця 6.4

Ступінь вогнестійкості будівлі

Клас конструктивної пожежної небезпеки будівлі

Число евакуйованих, чол., з одного поверху будівлі при висоті розташування поверху, м (по снип 21-01)

Не нормується

6.2.7. При влаштуванні проходу до зовнішніх сходів через плоскі покрівлі або зовнішні відкриті галереї несучі конструкції покриттів і галерей слід проектувати з межею вогнестійкості не менше rei 30 класу пожежної небезпеки ко, підстава під покрівлю має бути класу ко, покрівля — не нижче рп-1.

6.3 запобігання поширенню пожежі

6.3.1. Ступінь вогнестійкості, клас конструктивної пожежної небезпеки, допустиму висоту будівель (по снип 21-01) і площа поверху в межах пожежного відсіку слід приймати по таблиці 6.5.

У будівлях iv ступеня вогнестійкості висотою два поверхи і більше елементи несучих конструкцій повинні мати межу вогнестійкості не нижче r45.

При обладнанні приміщень установками автоматичного пожежогасіння зазначені в таблиці 6.5 площі допускається збільшувати на 100 %, за винятком будівель iv ступеня вогнестійкості класів пожежної небезпеки с0 і с1, а також будівель v ступеня вогнестійкості.

При наявності відкритих прорізів в перекриттях суміжних поверхів сумарна площа цих поверхів не повинна перевищувати площі поверху, зазначеної в таблиці 6.5.

У таблиці 6.5 встановлені норми для категорій будівель і пожежних відсіків при передбачених поєднаннях ступеня вогнестійкості і класу конструктивної пожежної небезпеки будівлі. При інших поєднаннях, не передбачених цією таблицею, площа поверху і висота будівлі приймаються по найбільш низькому з цих показників для даної категорії будівлі або узгоджуються в порядку, встановленому п.1.6 снип 21-01.

Площа поверху між протипожежними стінами одноповерхових будівель з двоповерховою частиною, що займає менше 15% площі забудови будівлі, слід приймати як для одноповерхової будівлі.

Таблиця 6.5

Ступінь вогнестійкості будівель

Клас конструктивної пожежної небезпеки

Допустима висота будівлі, м

Площа поверху в межах пожежного відсіку , м 2, при числі поверхів

Примітки:

1. висота будівель тут і далі в розділі 6 визначається відповідно до снип 21-01 (примітка до 1.5*) і вимірюється від поверхні проїзду пожежних машин до нижньої межі відкривається отвору верхнього поверху, не рахуючи верхнього технічного.

2. прочерк в таблиці означає, що будівля даного ступеня вогнестійкості не може мати вказане число поверхів.

Ступінь вогнестійкості прибудованих до будівлі навісів, терас, галерей, а також відокремлених протипожежними стінами інших будівель і споруд допускається приймати на одну ступінь вогнестійкості нижче, ніж ступінь вогнестійкості будівлі.

6.3.2 . У будівлях i, ii і iii ступенів вогнестійкості для забезпечення необхідної межі вогнестійкості несучих елементів будівлі допускається застосовувати тільки конструктивну вогнезахист (облицювання, обетонування, штукатурка і т.п.).

6.3.3 . У будівлях i, ii і iii ступенів вогнестійкості для мансардного поверху допускається приймати межа вогнестійкості несучих будівельних конструкцій r45 з нульовою межею поширення вогню при відділенні його від нижніх поверхів протипожежним перекриттям 2-го типу. В цьому випадку мансардний поверх повинен розділятися протипожежними стінами 2-го типу. Площа між цими протипожежними стінами повинна становити: для будівель i і ii ступенів вогнестійкості — не більше 2000 м 2 , для будівель iii ступеня вогнестійкості — не більше 1400 м 2 . При наявності на мансардному поверсі установок автоматичного пожежогасіння ця площа може бути збільшена не більше ніж в 1,2 рази. У мансардах будівель до 10 поверхів включно допускається застосування дерев’яних конструкцій з вогнезахистом, що забезпечує встановлені вище межі вогнестійкості і поширення вогню.

6.3.4. У будівлях не допускається передбачати виробничі та складські приміщення, що відносяться до категорій а і б (по нпб 105). У приміщеннях архівів і комор площею більше 36 м 2 при відсутності вікон слід передбачати витяжні канали площею перетину не менше 0,2% площі приміщення і забезпечені на кожному поверсі клапанами з автоматичним і дистанційним приводом. Відстань від клапана димовидалення до найбільш віддаленої точки приміщення не повинно перевищувати 20 м. Під приміщеннями, призначеними для одночасного перебування більше 50 чол., не допускається розміщувати виробничі та складські приміщення категорій в1 — в3 (комори, майстерні, лабораторії, трансформаторні підстанції з маслонаповненим обладнанням і т. П.).

6.3.5 . У кожному відсіку підвальних або цокольних поверхів (заглиблених більш ніж на 0,5 м) має бути не менше двох люків або вікон шириною 0,9 м і висотою 1,2 м, крім випадків, обумовлених в снип ii-11. Площа такого відсіку повинна бути не більше 700 м 2 .

6.3.6. огороджувальні конструкції переходів між будівлями повинні мати межі вогнестійкості, відповідні основній будівлі. Пішохідні та комунікаційні тунелі повинні мати клас пожежної небезпеки ко. Стіни будівель в місцях примикання до них переходів і тунелів слід передбачати класу пожежної небезпеки ко з межею вогнестійкості rei45. Двері в отворах цих стін, що ведуть в переходи і тунелі, повинні бути протипожежними 2-го типу.

6.3.7 . У будівлях вище 4 поверхів в якості світлопрозорого заповнення дверей, фрамуг (в дверях, перегородках і стінах, включаючи внутрішні стіни сходових клітин) і перегородок слід застосовувати загартоване або армоване скло і склоблоки. У будівлях висотою 4 поверхи і менше види склопрозорого заповнення не обмежуються. У будівлях висотою більше 4 поверхів двері сходових клітин, що ведуть в загальні коридори, двері ліфтових холів і тамбурів-шлюзів повинні бути глухими або з армованими стеклами.

6.3.8. розсувні перегородки з матеріалів груп г1-г4 повинні бути захищені з обох сторін матеріалами групи нг, що забезпечують межу вогнестійкості ei30 і клас пожежної небезпеки не нижче к1.

6.3.9 . Приміщення вбудованих лазень сухого спека (саун) не допускається розміщувати в підвалах і суміжно з приміщеннями, в яких знаходиться більше 100 чол.

При влаштуванні вбудованих саун необхідно дотримання наступних вимог:

1. Комплекс приміщень сауни повинен бути виділений в будівлях i, ii, iii ступенів вогнестійкості класів конструктивної пожежної небезпеки с0 і с1 протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, в будівлях iv ступеня вогнестійкості класів с0 — с3 — протипожежними перегородками і перекриттями не менше rei 60.

2. Комплекс парильної повинен мати відокремлений евакуаційний вихід назовні; не допускається пристрій виходів безпосередньо у вестибюлі, холи, сходові клітини, призначені для евакуації людей з будівель.

3. Обсяг парильної сауни повинен бути не менше 8 м 3 і не більше 24 м 3 . Висота приміщень парильної не повинна бути менше 1,9 м.

4. Потужність електрокам’янки повинна відповідати обсягу парильної (згідно з інструкцією заводу — виробника електрокам’янки) і мати відповідно не більше 15 квт. Електронагрівальний прилад повинен автоматично відключатися після 8 год роботи. Пульт управління електрокам’янкою слід розміщувати в сухому приміщенні перед парильною. Захист підвідних кабелів повинна бути теплостійкою і розрахованої на максимально допустиму температуру в парильній.

Відстань від електрокам’янки до обшивки стін парильної має бути не менше 20 см.безпосередньо над електрокам’янкою під стелею слід встановлювати вогнетривкий теплоізоляційний щит. Відстань між щитом і обшивкою стелі має бути не менше 5 см.

5. У парильній повинна бути передбачена вентиляція. Між дверима і підлогою необхідно передбачати зазор не менше 30 мм. Температура в парильній повинна підтримуватися автоматично не вище 110 °с.

Приміщення парильної слід обладнати по периметру дренчерним пристроєм (з перфорованих сухотрубів, приєднаних до внутрішнього водопроводу) з керуванням перед входом в парильну. Використання для обшивки парильної смолистої деревини не допускається.

6. Приміщення роздягалень сауни необхідно обладнати протидимними пожежними сповіщувачами.

6.3.10 . Приміщення макетних майстерень в проектних інститутах повинні мати огороджувальні конструкції з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше ei 60.

6.3.11 . У коридорах і холах для покриття підлоги не допускається застосування легкозаймистих, з високою димоутворюючою здатністю (д3 і більше) і високонебезпечних по токсичності (т3 і більше) матеріалів.

6.3.12 . Вікна і отвори з приміщення, якщо вона передбачена при конференц-залі, повинні бути захищені шторками або заслінками з межею вогнестійкості не нижче ei15.

6.3.13. обробку стін і стель конференц-залів, крім залів, розташованих в будівлях v ступеня вогнестійкості, слід передбачати з важкогорючих або негорючих матеріалів.

7 безпека при користуванні

7.1 . Будівля повинна бути запроектовано, зведено і обладнано таким чином, щоб попередити ризик отримання травм працюючими в ньому і відвідувачами при пересуванні всередині і біля будівлі, при вході і виході з будівлі, а також при користуванні його рухомими елементами та інженерним обладнанням.

7.2 . Ухил і ширина сходових маршів і пандусів, висота ступенів, ширина проступей, ширина сходових майданчиків, висота проходів по сходах, підвалу, технічним поверхам, експлуатованого горища, перепади рівня підлоги, а також розміри дверних прорізів повинні забезпечувати безпеку пересування людей і зручність переміщення обладнання та меблів. У необхідних випадках повинні бути передбачені поручні. Застосування сходів з різною висотою і глибиною ступенів не допускається. Число підйомів в одному марші між майданчиками (за винятком криволінійних сходів) має бути не більше 16. В одномаршевих сходах, а також в одному марші двох — або тримаршевих сходів в межах першого поверху допускається не більше 18 підйомів.

Ухил маршів сходів, призначених для евакуації людей, слід приймати не більше 1:2. Ухил маршів сходів, не призначених для евакуації людей, допускається приймати 1:1,5. Ухил пандусів на шляхах пересування людей слід приймати не більше:

7.3 . Висота огорож сходів, балконів, терас, покрівлі та в інших місцях небезпечних перепадів висот повинна бути достатньою для попередження падіння і бути не менше 0,9 м. Огородження з металевих конструкцій повинні виконуватися відповідно до гост 25772.

Огорожі повинні бути безперервними, обладнані поручнями і розраховані на сприйняття навантажень не менше 0,3 кн/м.

7.4 . У будівлях повинні бути передбачені заходи, спрямовані на зменшення ризиків кримінальних проявів та їх наслідків, що сприяють мінімізації можливого збитку при виникненніПротиправних дій. Ці заходи встановлюються в завданні на проектування.

В їх число можуть входити: планувальне розділення потоків людей, контрольно-пропускні пункти, застосування вибухостійкими конструкцій, установка приладів контролю і стеження за переміщенням людей, пристрій системи охоронної сигналізації, різні огорожі, посилення конструкцій вхідних дверей, захисні пристрої вікон, технічна оснащеність горищ, підвалів та інших приміщень.

7.5 . З метою захисту від зазіхань на цінності та інформацію, що зберігаються в спеціальних приміщеннях, і в інших цілях, що встановлюються в завданні на проектування, повинні бути передбачені посилені огороджувальні конструкції цих приміщень, а також спеціальні двері і отвори. Технічними засобами контролю доступу повинні обладнуватися приміщення інформаційно-обчислювальної техніки, зв’язку та інші спеціальні приміщення, якщо це встановлено в завданні на проектування.

7.6 . Для захисту конфіденційності переговорів стіни і двері кабінетів та інших приміщень, кількість і призначення яких визначається завданням на проектування, слід облицьовувати звукопоглинальним матеріалом, двері повинні влаштовуватися подвійними.

7.7. конструктивні рішення елементів будівель (в тому числі розташування пустот, способи герметизації місць пропуску трубопроводів через конструкції, пристрої вентиляційних отворів і розміщення теплової ізоляції і т.д.) повинні передбачати захист від проникнення гризунів.

7.8 . Інженерні системи будівель повинні бути запроектовані і змонтовані з урахуванням вимог безпеки, що містяться у відповідних нормативних документах, і вказівок інструкцій заводів — виготовлювачів обладнання.

7.9 . Для забезпечення безпеки слід дотримуватися таких правил:

Температура поверхонь доступних для людей частин нагрівальних приладів і подають трубопроводів опалення не повинна перевищувати 70 °с, допускається 90 °с, якщо вжиті заходи для запобігання торкання їх людиною, температура поверхонь інших трубопроводів не повинна перевищувати 40 °с;

Температура гарячого повітря на відстані 10 см від випускного отвору приладів повітряного опалення не повинна перевищувати 70 °с;

Температура гарячої води в системі гарячого водопостачання не повинна перевищувати 60 °с.

7.10 . Агрегати і прилади, зміщення яких може привести до пожежі або вибуху, в будівлях, що зводяться в сейсмічних районах, повинні бути надійно закріплені.

7.11 . У будівлях висотою 9 поверхів і більше для безпечного ремонту і чищення фасадів слід передбачати можливість кріплення будівельних колисок з електроприводом.

7.12 . При висоті будівлі від рівня землі до перелому поверхні ламаного мансардного даху 10 м і більше слід передбачати огорожі зі снігозатримуючими пристроями висотою 0,15 м.

7.13 . Будівлі висотою 3 поверхи і більше з плоскою покрівлею повинні обладнуватися системою внутрішніх водостоків з відведенням води в зовнішню дощову каналізацію, а при відсутності останньої — на поверхню землі. В цьому випадку повинні бути вжиті заходи, що запобігають замерзання стояків в зимовий час.

7.14 . При проектуванні конференц-залів слід передбачати установку крісел, стільців або ланок з них з пристроями, що запобігають їх перекидання або зсув.

8 забезпечення санітарно-епідеміологічних вимог

8.1 . При проектуванні і будівництві будівель повинні бути передбачені встановлені цими нормами і правилами заходи, що забезпечують виконання санітарно-епідеміологічних вимог з охорони здоров’я людей і навколишнього природного середовища.

8.2 . Рівень природного і штучного освітлення приміщень будівель установ повинен відповідати вимогам снип 23-05.

Допускається проектувати без природного освітлення: приміщення, розміщення яких допускається в підвальних поверхах (додаток г), конференц-зали і кулуари, приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять і спорту, приміщення масажних, парильних, а також приміщення лазень сухого спека, приміщення для стоянки машин, буфетні.

Освітлення тільки другим світлом можна передбачати в приміщеннях, які допускається проектувати без природного освітлення, а також роздягальних оздоровчих комплексів.

У будівлях, що проектуються для будівництва в районах з середньомісячною температурою липня 21 °с і вище, світлові отвори приміщень з постійним перебуванням людей і приміщень, де за технологічними і гігієнічними вимогами не допускається проникнення сонячних променів або перегрів, світлові отвори при орієнтації в межах 130-315° повинні бути обладнані сонцезахисою.

8.3 . Параметри мікроклімату в приміщеннях слід приймати відповідно до гост 30494.

При цьому для холодного періоду року слід приймати в якості розрахункових оптимальні параметри мікроклімату, для теплого періоду року допускається приймати допустимі параметри мікроклімату.

8.4. в окремих приміщеннях виробничо-технічного призначення (майстерні, лабораторії, складські, копіювально-друковані і т.п.) параметри мікроклімату слід приймати допустимими з урахуванням гн 2.2.5.686 і санпін 2.2.4.548.

8.5 . Подачу зовнішнього повітря в приміщення слід передбачати в обсягах не менше зазначених у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Приміщення

Об’єм зовнішнього припливного повітря (не менше)

В робочий час (в режимі обслуговування)

В неробочий час (в режимі простою)

Робочі приміщення співробітників

20 м 3 /ч. Чол (4 м 3 /ч. М 2)

Кабінети

3 м 3 /ч. М 2

Конференц-зали, зали нарад

20 м 3 /год на 1 чол.

Курильні

25 м 3 / год на один унітаз (10 об / год)

20 м 3 /год на 1 сітку

Умивальні

Комори, архіви

Приміщення технічного обслуговування будівлі: без виділення шкідливих речовин;

З шкідливими речовинами

За розрахунком на асиміляцію шкідливих речовин

Примітка — в дужках вказані допустимі величини.

8.6 . Єдиною системою припливної вентиляції допускається забезпечувати всі приміщення, за винятком конференц-залів, приміщень підприємств громадського харчування, кіноапаратної та акумуляторної, для кожного з яких необхідно передбачати самостійні системи припливної вентиляції.

8.7 . Для приміщень, не обладнаних системою механічної припливної вентиляції, слід передбачати відкриваються регульовані кватирки або повітряні клапани для подачі зовнішнього повітря, що розміщуються на висоті не менше 2 м від підлоги.

8.8 . Подачу припливного повітря слід передбачати безпосередньо в приміщення з виділеннями шкідливих речовин в обсязі 90% кількості повітря, що видаляється витяжними системами, інша кількість повітря (10 %) — в коридор або хол.

8.9. рециркуляція повітря в приміщеннях з постійним перебуванням людей допускається тільки в неробочий час.

8.10. самостійні системи витяжної вентиляції слід передбачати для:

Санвузлів і курильних;

Робочих приміщень, кабінетів і т. П.;

Приміщень підприємств громадського харчування;

Приміщень виробничо-технічного призначення та складських.

8.11 . Видалення повітря з робочих приміщень площею менше 35 м 2 допускається передбачати за рахунок перетікання повітря в коридор.

8.12 . Витяжну вентиляцію з природним спонуканням допускається передбачати в приміщеннях будівель з розрахунковою кількістю співробітників менше 300 чол. І висотою 1-3 поверхи.

8.13 . У макетних майстерень та інших приміщеннях, де можливе виділення в повітря пилу і аерозолів, обсяг повітря, що видаляється через витяжну шафу, слід визначати в залежності від швидкості руху повітря в розрахунковому отворі шафи згідно таблиці 8.2.

Таблиця 8.2

Клас небезпеки шкідливих речовин в робочій зоні*

Швидкість руху повітря в розрахунковому отворі шафи, м/с (не менше)

*за гн 2.2.5.686.

Примітка — при роботах, пов’язаних з виділенням в повітря вибухонебезпечних речовин, швидкість руху повітря в розрахунковому отворі витяжної шафи слід приймати 1 м/с.

8.14 . У сховищах цінних документів і депозитаріях за вимогами умов зберігання слід передбачати кондиціонування повітря 3-го класу.

8.15 . При влаштуванні сміттєпроводу його слід обладнати пристроєм для періодичної промивки, очищення, дезінфекції та спринклерування ствола.

Стовбур сміттєпроводу повинен бути повітронепроникним і звукоізольованим від будівельних конструкцій. Він не повинен примикати до службових приміщень з постійним перебуваннямЛюдина.

Сміттєзбірну камеру не допускається розташовувати під приміщеннями з постійним перебуванням людей або суміжно з ними.

В установах управління, науково-дослідних інститутах, проектних і конструкторських організаціях з числом співробітників 800 чол.і більше, а також в будівлях установ з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами слід передбачати централізовану або комбіновану систему вакуумної пилозбірки.

Необхідність проектування центральної або комбінованої системи вакуумного пилозбирання в інших будівлях встановлюється зада-ням на проектування.

При проектуванні комбінованої системи вакуумної пилозбірки радіус обслуговування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

При відсутності централізованої або комбінованої пилозбірки пристрій камери чищення фільтрів пилососів визначають за завданням на проектування.

8.16 . Шахти і машинні приміщення ліфтів, вентиляційні камери, а також інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не слід розташовувати суміжно, над і під приміщеннями для нарад, конференц-залами, робочими приміщеннями і кабінетами з постійним перебуванням людей.

8.17 . При використанні в робочих приміщеннях пеом (комп’ютерів) слід враховувати вимоги санпін 2.2.2/2.4.1340.

8.18 . Використовувані при будівництві матеріали і вироби, що підлягають гігієнічній оцінці відповідно до затверджених мінздравом росії переліками видів продукції і товарів, повинні мати гігієнічний висновок, виданий органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Затверджено

Наказом мнс росії

Дата введення —

Звід правил

Системи протипожежного захисту

Евакуаційні шляхи та виходи

The systems of fire protection. Evacuation ways and exits

Сп 1.13130.2009

Передмова

Цілі і принципи стандартизації в російській федерації встановлені федеральним законом від 27 грудня 2002 р n 184-фз «про технічне регулювання», а правила застосування склепінь правил — постановою уряду російської федерації «про порядок розробки та затвердження склепінь правил» від 19 листопада 2008 р n 858.

Відомості про зведення правил

1. Розроблений фду внііпо мнс росії.

2. Внесений технічним комітетом зі стандартизації тк 274″пожежна безпека».

4. Зареєстрований федеральним агентством з технічного регулювання і метрології.

5. Введений вперше.

Інформація про зміни до цього зводу правил публікується в щорічно видаваному інформаційному покажчику «національні стандарти», а текст змін і поправок в щомісяця видаються інформаційних покажчиках»національні стандарти». У разі перегляду (заміни) або скасування цього зводу правил відповідне повідомлення буде опубліковано в щомісяця видаваному інформаційному покажчику «національні стандарти». Відповідна інформація, повідомлення і тексти розміщуються також в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті розробника (фгу вниипо мнс росії) в мережі інтернет.

1. Область застосування

1.1. Цей звід правил розроблений відповідно до статті 89 федерального закону від 22 липня 2008 р. N 123-фз» технічний регламент про вимоги пожежної безпеки » (далі — технічний регламент), є нормативним документом з пожежної безпеки в області стандартизації добровільного застосування і встановлює вимоги до евакуаційних шляхів і виходів з будівель, споруд і будівель (далі — будівлі).

При відсутності у зводах правил вимог пожежної безпеки об’єкту захисту або якщо для досягнення необхідного рівня його пожежної безпеки застосовуються технічні рішення, відмінні від рішень, передбачених зводами правил, на основі положень технічного регламенту повинні бути розроблені спеціальні технічні умови, які передбачають виконання комплексу заходів щодо забезпечення необхідного рівня пожежної безпеки об’єкта захисту.

(п. 1.1 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

1.2. Вимоги цього зводу правил не поширюються на будівлі спеціального призначення (для виробництва і зберігання вибухових речовин і засобів підривання, військового призначення, гірничих виробок).

1.3. При зміні функціонального призначення існуючих будівель або окремих приміщень в них, а також при зміні об’ємно-планувальних і конструктивних рішень повинні застосовуватися діючі нормативні документи відповідно до нового призначення цих будівель або приміщень.

1.4. Справжній звід правил може бути використаний при розробці спеціальних технічних умов на проектування і будівництво будівель.

Гост р 53296-2009 установка ліфтів для пожежних в будівлях і спорудах. Вимоги пожежної безпеки.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

Примітка — при користуванні цим зводом правил доцільно перевірити дію посилальних стандартів, зводів правил та класифікаторів в інформаційній системі загального користування — на офіційному сайті федерального агентства з технічного регулювання і метрології в мережі інтернет або щорічно видається інформаційному покажчику «національні стандарти», який опубліковано станом на 1 січня поточного року, та за відповідними щомісяця видавав інформаційних вказівників, опублікованими в поточному році. Якщо посилальний стандарт замінений (змінений), то при користуванні цим зводом правил слід керуватися замінюючим (зміненим) стандартом. Якщо посилальний стандарт скасований без заміни, то положення, в якому дана посилання на нього, застосовується в частині, що не зачіпає це посилання.

3. Терміни та визначення

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

У цьому зводі правил, за винятком спеціально обумовлених випадків, прийняті терміни і визначення, наведені в технічному регламенті.

3.1. Висота будівлі: висота будівлі визначається висотою розташування верхнього поверху, не рахуючи верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею відміток поверхні проїзду для пожежних машин і нижньої межі відкривається отвору (вікна) в зовнішній стіні. При відсутності вікон, що відкриваються (прорізів) висота розташування поверху визначається напівсуммою відміток підлоги і стелі поверху. При наявності експлуатованого покриття висота будівлі визначається за максимальним значенням різниці відміток поверхні проїздів для пожежних машин і верхньої межі огорож покриття.

4. Загальні вимоги

4.1. Загальні положення

4.1.1. Вимоги цього сп спрямовані на:

Забезпечення можливості своєчасної та безперешкодної евакуації людей;

Забезпечення можливості порятунку людей, які можуть піддатися впливу небезпечних факторів пожежі;

Захист людей на шляхах евакуації від впливу небезпечних факторів пожежі.

(п. 4.1.1 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.1.2. Порятунок являє собою вимушене переміщення людей назовні при впливі на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні безпосередньої загрози цього впливу. Порятунок здійснюється самостійно, за допомогою пожежних підрозділів або спеціально навченого персоналу, в тому числі з використанням рятувальних засобів, через евакуаційні та аварійні виходи.

Порятунок людей при пожежі повинні забезпечувати конструктивні, об’ємно-планувальні, інженерно-технічні та організаційні заходи. До них відносяться:

Пристрій пожежних проїздів і під’їзних шляхів для пожежної техніки, суміщених з функціональними проїздами і під’їздами або спеціальних;

Пристрій зовнішніх пожежних сходів та інших способів підйому персоналу пожежних підрозділів і пожежної техніки на поверхи і на покрівлю будівель, в тому числі пристрій ліфтів, що мають режим «перевезення пожежних підрозділів»;

Протидимний захист шляхів проходження пожежних підрозділів всередині будівлі, зон безпеки;

Обладнання будівлі в необхідних випадках індивідуальними і колективними засобами порятунку людей;

Розміщення на території поселення або об’єкта підрозділів пожежної охорони з необхідною чисельністю особового складу і оснащених пожежною технікою, що відповідає умовам гасіння пожеж на об’єктах, розташованих в радіусі їх дії.

Реалізація перерахованих заходів залежить від ступеня вогнестійкості, класу конструктивної та функціональної пожежної небезпеки будівлі.

(п.4.1.2 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.1.3. Захист людей на шляхах евакуації забезпечується комплексом об’ємно-планувальних, ергономічних, конструктивних, інженерно-технічних та організаційних заходів. Евакуаційні шляхи в межах приміщення повинні забезпечувати безпечну евакуацію людей через евакуаційні виходи з даного приміщення без урахування застосовуваних в ньому засобів пожежогасіння і протидимного захисту.

Евакуаційні шляхи в межах приміщення повинні забезпечувати можливість безпечного руху людей через евакуаційні виходи з даного приміщення без урахування застосовуваних в ньому засобів пожежогасіння та індивідуальних засобів захисту від небезпечних факторів пожежі.

Пожежна небезпека будівельних матеріалів поверхневих шарів конструкцій (оздоблень і облицювань) в приміщеннях і на шляхах евакуації за межами приміщень повинна обмежуватися в залежності від функціональної пожежної небезпеки приміщення і будівлі з урахуванням інших заходів щодо захисту шляхів евакуації, а також функціонування систем протипожежного захисту.

(п. 4.1.3 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.1.4. Заходи і засоби, призначені для порятунку людей, а також виходи, що не відповідають вимогам, що пред’являються до евакуаційних виходів, при проектуванні шляхів евакуації з приміщень і будівель не враховуються.

(п. 4.1.4 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.1.5. Виключений з 1 лютого 2011 року. — зміна n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639.

4.1.6. У випадках, коли передбачається можливість відступу від будь-якої вимоги цього сп, воно викладається із застереженням «як правило» і з умовами, при яких допускаються відступу.

4.1.7. Розміри евакуаційних шляхів і виходів (ширина і висота), наведені в цьому сп, за винятком спеціально обумовлених випадків, вказуються в світлі.

(п. 4.1.7 введений зміною n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.2. Евакуаційні та аварійні виходи

4.2.1. Не менше двох евакуаційних виходів повинні мати:

Приміщення підвальних і цокольних поверхів, призначені для одночасного перебування більше 15 чол.; приміщення підвальних і цокольних поверхів, призначені для одночасного перебування від 6 до 15 осіб; один із двох виходів допускається передбачати безпосередньо назовні з приміщень з відміткою чистої підлоги не нижче 4,5 метра через вікно або двері розміром не менше 0,75 х 1,5 метра, а також через люк розміром не менше 0,6 х 0,8 метра. При цьому вихід через приямок повинен бути обладнаний сходами в приямку, а вихід через люк — сходами в приміщенні. Ухил цих сходів не нормується;

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

Приміщення, призначені для одночасного перебування більше 50 чол.

4.2.2. Не менше двох евакуаційних виходів повинні мати підвальні та цокольні поверхи при площі понад 300 кв.м або призначені для одночасного перебування більше 15 осіб.

4.2.3. Число евакуаційних виходів з поверху має бути не менше двох, якщо на ньому розташовується приміщення, яке повинно мати не менше двох евакуаційних виходів.

4.2.4. При наявності двох евакуаційних виходів і більше вони повинні бути розташовані розосереджено. Мінімальна відстань l, м, між найбільш віддаленими один від іншого евакуаційними виходами слід визначати за формулами:

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

З приміщення-l>= ——-; (1)

З коридору-l>= ——, (2)

Р-периметр приміщення, м;

N — число евакуаційних виходів;

D — довжина коридору, м.

При наявності двох евакуаційних виходів і більш загальна пропускна здатність всіх виходів, крім кожного одного з них, повинна забезпечити безпечну евакуацію всіх людей, що знаходяться в приміщенні, на поверсі або в будівлі.

4.2.5. Висота евакуаційних виходів у світлі повинна бути не менше 1,9 м, ширина виходів у світлі — не менше 0,8 м, за винятком спеціально обумовлених випадків.

Ширина виходів зі сходових клітин назовні, а також виходів зі сходових клітин у вестибюль повинна бути не менше необхідної або ширини маршу сходів, за винятком спеціально обумовлених випадків.

У всіх випадках ширина евакуаційного виходу повинна бути такою, щоб з урахуванням геометрії евакуаційного шляху через отвір або двері можна було безперешкодно пронести носилки з лежачим на них людиною.

(п. 4.2.5 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.2.6. Двері евакуаційних виходів та інші двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу з будівлі.

Не нормується напрямок відкривання дверей для:

А) приміщень класів ф1. 3 і ф1.4;

Б) приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол. (крім приміщень категорій а і б) і шляхів евакуації, призначених не більше ніж для 15 чол.;

( пп. «б» в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

В) комор площею не більше 200 кв. М без постійних робочих місць;

Г) санітарних вузлів;

Д) виходу на майданчики сходів 3-го типу;

Е) зовнішніх дверей будівель, розташованих в північній будівельній кліматичній зоні;

Ж) дверей, встановлених в протипожежних перегородках, що розділяють коридори будівлі довжиною більше 60 м.

(пп. «ж» введений зміною n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.2.7. Двері евакуаційних виходів з поверхових коридорів, холів, фойє, вестибюлів і сходових клітин не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа. У будівлях висотою більше 15 м зазначені двері, крім квартирних, повинні бути глухими або з армованим склом.

Сходові клітки, як правило, повинні мати двері з пристосуванням для самозакривання і з ущільненням в притворах.

У сходових клітках допускається не передбачати пристосування для самозакривання і ущільнення в притворах для дверей, що ведуть в квартири, а також для дверей, що ведуть безпосередньо назовні.

Двері евакуаційних виходів з приміщень з примусовим протидимним захистом, в тому числі з коридорів, повинні бути обладнані пристосуваннями для самозакривання і ущільненням в притворах. Двері цих приміщень, які можуть експлуатуватися у відкритому положенні, повинні бути обладнані пристроями, що забезпечують їх автоматичне закривання при пожежі.

Характеристики пристроїв самозакривання дверей, розташованих на шляхах евакуації, повинні відповідати зусиллю для безперешкодного відкривання дверей людиною, що відноситься до основного контингенту, що знаходиться в будівлі (дитина, інвалід і т.п.).

(абзац введений зміною n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.2.8. Виходи, що не відповідають вимогам, що пред’являються до евакуаційних виходів, можуть розглядатися як аварійні і передбачатися для підвищення безпеки людей при пожежі. Аварійні виходи не враховуються при евакуації в разі пожежі.

4.2.9. У технічних поверхах допускається передбачати евакуаційні виходи висотою не менше 1,8 м.

З технічних поверхів, призначених тільки для прокладки інженерних мереж без розміщення інженерного обладнання, допускається передбачати аварійні виходи через двері розмірами не менше 0,75 x 1,5 м, а також через люки розмірами не менше 0,6 x 0,8 м без влаштування евакуаційних виходів.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

При площі технічного поверху до 300 кв.м допускається передбачати один вихід, а на кожні наступні повні і неповні 2000 кв. М площі слід передбачати ще не менше одного виходу.

У технічних підпіллях ці виходи повинні бути відокремлені від виходів з будівлі і вести безпосередньо назовні.

4.3. Евакуаційні шляхи

4.3.1. У будівлях і спорудах на шляхах евакуації слід передбачати аварійне освітлення відповідно до вимог .

(п. 4.3.1 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.3.2. У будівлях всіх ступенів вогнестійкості і класів конструктивної пожежної небезпеки, крім будівель v ступеня вогнестійкості і будівель класу с3, на шляхах евакуації не допускається застосовувати матеріали з більш високою пожежною небезпекою, ніж:

Г1, в1, д2, т2 — для обробки стін, стель і заповнення підвісних стель у вестибюлях, сходових клітинах, ліфтових холах;

Г2, в2, д3, т3 або г2, в3, д2, т2 — для обробки стін, стель і заповнення підвісних стель в загальних коридорах, холах і фойє;

Г2, рп2, д2, т2 — для покриттів підлоги у вестибюлях, сходових клітках, ліфтових холах;

В2, рп2, д3, т2 — для покриттів підлоги в загальнихКоридорах, холах і фойє.

Каркаси підвісних стель в приміщеннях і на шляхах евакуації слід виконувати з негорючих матеріалів.

4.3.3. У коридорах на шляхах евакуації не допускається розміщувати обладнання, яке виступає з площини стін на висоті менше 2 м, газопроводи і трубопроводи з горючими рідинами, а також вбудовані шафи, крім шаф для комунікацій і пожежних кранів.

Коридори довжиною більше 60 м слід розділяти протипожежними перегородками 2-го типу на ділянки, довжина яких визначається по , але не повинна перевищувати 60 м.

При дверях, що відкриваються з приміщень в коридори, за ширину евакуаційного шляху по коридору слід приймати ширину коридору, зменшену:

На половину ширини дверного полотна — при односторонньому розташуванні дверей;

На ширину дверного полотна — при двосторонньому розташуванні дверей; ця вимога не поширюється на поверхові коридори (холи), що влаштовуються в секціях будівель класу ф1.3 між виходом з квартири і виходом в сходову клітку.

4.3.4. Висота горизонтальних ділянок шляхів евакуації в світлі повинна бути не менше 2 м, ширина горизонтальних ділянок шляхів евакуації і пандусів повинна бути не менше:

0,7 м — для проходів до одиночних робочих місць;

1,0 м — у всіх інших випадках.

У будь-якому випадку евакуаційні шляхи повинні бути такої ширини, щоб з урахуванням їх геометрії по ним можна було безперешкодно пронести носилки з лежачим на них людиною.

У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 45 см і виступи, за винятком порогів в дверних отворах. У місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом ступенів не менше трьох або пандуси з ухилом не більше 1:6.

При висоті сходів більше 45 см слід передбачати огорожі висотою не менше 1,2 м з поручнями.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

На шляхах евакуації не допускається пристрій гвинтових сходів, сходів повністю або частково криволінійних в плані, а також забіжних і криволінійних ступенів, ступенів з різною шириною проступи і різної висоти в межах маршу сходів і сходової клітки.

4.3.5. При влаштуванні проходу до сходових кліток або зовнішніх сходів через плоскі покрівлі (в тому числі і неексплуатовані) або зовнішні відкриті галереї несучі конструкції покриттів і галерей слід проектувати з межею вогнестійкості не менше r(ei) 30 і класом пожежної небезпеки к0. Проходи повинні бути передбачені по ділянках, виконаним з негорючих матеріалів. Ширина проходів повинна бути збільшена вдвічі по відношенню до нормативної.

(п. 4.3.5 введений зміною n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.4. Евакуація по сходах і сходових клітках

4.4.1. Ширина маршу сходів, призначеної для евакуації людей, в тому числі розташованої в сходовій клітці, повинна бути не менше розрахункової або не менше ширини будь-якого евакуаційного виходу (двері) на неї, але, не менше:

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

А) 1,35 м — для будівель класу ф1.1;

Б) 1,2 м — для будівель з числом людей, що знаходяться на будь-якому поверсі, крім першого, більше 200 чол.;

В) 0,7 м — для сходів, що ведуть до одиночних робочих місць;

Г) 0,9 м — для всіх інших випадків.

4.4.2. Ухил сходів на шляхах евакуації повинен бути, як правило, не більше 1:1; ширина проступи, як правило, не менше 25 см, а висота ступеня — не більше 22 см.

Ухил відкритих сходів для проходу до одиночних робочих місць допускається збільшувати до 2:1.

Допускається зменшувати ширину проступи криволінійних парадних сходів у вузькій частині до 22 см; ширину проступи сходів, що ведуть тільки до приміщень (крім приміщень класу ф5 категорій а і б) із загальним числом робочих місць не більше 15 чол., — до 12 см.

Сходи 3-го типу слід виконувати з негорючих матеріалів і розміщувати у глухих(без світлових прорізів) частин стін класу пожежної небезпеки не нижче к1 з межею вогнестійкості не нижче rei (ei)30. Ці сходи повинні мати майданчики на рівні евакуаційних виходів, огорожі висотою не менше 1,2 м і розташовуватися на відстані не менше 1 м від площини віконних прорізів.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

Сходи 2-го типу повинні відповідати вимогам, встановленим для маршів і майданчиків сходів в сходових клітинах.

4.4.3. Ширина сходових майданчиків повинна бути не менше ширини маршу, а перед входами в ліфти з орними дверима — не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1,6 м.

Проміжні майданчики в прямому марші сходи повинні мати довжину не менше 1 м.

Двері, що виходять на сходову клітку, у відкритому положенні не повинні зменшувати необхідну ширину сходових майданчиків і маршів.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.4.4. У сходових клітках не допускається розміщувати трубопроводи з горючими газами і рідинами, вбудовані шафи, крім шаф для комунікацій і пожежних кранів, відкрито прокладені електричні кабелі та дроти (за винятком електропроводки для слабкострумових пристроїв) для освітлення коридорів і сходових клітин, передбачати виходи з вантажних ліфтів і вантажних підйомників, а також розміщувати обладнання, яке виступає з площини стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступей і майданчиків сходів.

У будівлях висотою до 28 м включно в звичайних сходових клітинах допускається передбачати сміттєпроводи і приховану електропроводку для освітлення приміщень.

В обсязі звичайних сходових кліток не допускається вбудовувати приміщення будь-якого призначення, крім приміщення охорони.

Під маршами першого, цокольного або підвального поверху допускається розміщення вузлів управління опаленням, водомірних вузлів і електричних ввідно-розподільних пристроїв.

Всередині незадимлюваних сходових клітин допускається передбачати тільки прилади опалення, трубопроводи (стояки) (з негорючих матеріалів) систем водопостачання, каналізації, водяного опалення, розміщені у вбудованих шафах з негорючих матеріалів. Порожнечі при перетині трубопроводами будівельних конструкцій сходових клітин повинні бути заповнені негорючими матеріалами, що не знижують пожежно-технічних характеристик конструкцій.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.4.5. В обсязі сходових клітин, крім незадимлюваних, допускається розміщувати не більше двох пасажирських ліфтів, що опускаються не нижче першого поверху, з огороджувальними конструкціями ліфтових шахт з негорючих матеріалів з ненормованими межами вогнестійкості.

Ліфтові шахти, що розміщуються поза будівлями, допускається огороджувати конструкціями з негорючих матеріалів з ненормованими межами вогнестійкості.

4.4.6. Сходові клітини повинні мати вихід назовні на прилеглу до будівлі територію безпосередньо або через вестибюль, відокремлений від прилеглих коридорів перегородками з дверима, за винятком випадків, спеціально обумовлених в нормативних документах з пожежної безпеки. При влаштуванні евакуаційних виходів з двох сходових клітин через загальний вестибюль одна з них, крім виходу у вестибюль, повинна мати вихід безпосередньо назовні.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

Сходові клітини типу н1 повинні мати вихід тільки безпосередньо назовні.

4.4.7. Сходові клітини, за винятком типу л2 і сходових клітин підвалів, повинні мати світлові отвори площею не менше 1,2 м2 в зовнішніх стінах на кожному поверсі.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

Допускається передбачати не більше 50% внутрішніх сходових кліток, призначених для евакуації, без світлових прорізів у будівлях:

Класів ф2, ф3 і ф4 — типу н2 або н3 з підпором повітря при пожежі;

Сходові клітки типу л2 повинні мати в покритті світлові отвори площею не менше 4 кв. М з просвітом між маршами шириною не менше 0,7 м або світлову шахту на всю висоту сходової клітки площею горизонтального перерізу не менше 2 кв. М.

4.4.8. Протидимний захист сходових клітин типів н2 і н3 повинна передбачатися відповідно до . При необхідності сходові клітини типу н2 слід розділяти по висоті на відсіки глухими протипожежними перегородками 1-го типу з переходом між відсіками поза обсягом сходової клітки.

Стіни сходових кліток з підпором повітря не повинні мати інших отворів, крім віконних в зовнішніх стінах і дверних, що ведуть в поверхові коридори, вестибюлі або назовні, а також отворів для подачі повітря з метою створення надлишкового тиску.

(в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.4.9. Незадимлюваність переходів через зовнішню повітрянуЗону, що ведуть до незадимлюваних сходових клітин типу н1, повинна бути забезпечена їх конструктивними і об’ємно-планувальними рішеннями. Ці переходи повинні бути відкритими і, як правило, не повинні розташовуватися у внутрішніх кутах будівлі.

При примиканні однієї частини зовнішньої стіни будівлі до іншої під кутом менше 135° необхідно, щоб відстань по горизонталі до найближчого дверного отвору в зовнішній повітряній зоні до вершини внутрішнього кута зовнішньої стіни було не менше 4 м; це відстань може бути зменшено до величини виступу зовнішньої стіни; дана вимога не поширюється на переходи, розташовані у внутрішніх кутах 135° і більше, а також на виступ стіни величиною не більше 1,2 м.

Між дверними отворами повітряної зони і найближчим вікном приміщення ширина простінка повинна бути не менше 2 м.

Переходи повинні мати ширину не менше 1,2 м з висотою огорожі 1,2 м, ширина простінка між дверними отворами в зовнішній повітряній зоні повинна бути не менше 1,2 м.

4.4.10. Сходові клітини типу л1 можуть передбачатися в будівлях всіх класів функціональної пожежної небезпеки висотою до 28 м.

4.4.11. Сходові клітки типу л2 допускається передбачати в будинках i, ii і iii ступенів вогнестійкості, класів конструктивної пожежної небезпеки с0 і с1 і функціональної пожежної небезпеки ф1, ф2, ф3 і ф4, висотою, як правило, не більше 9 м. Допускається збільшувати висоту будівель до 12 м при автоматичному відкритті верхнього світлового прорізу при пожежі і при влаштуванні в будівлях класу ф1.3 автоматичної пожежної сигналізації або автономних пожежних сповіщувачів. При цьому:

В будівлях класів ф2, ф3 і ф4 таких сходів повинно бути не більше 50%, інші повинні мати світлові отвори в зовнішніх стінах на кожному поверсі;

В будівлях класу ф1.3 секційного типу в кожній квартирі, розташованій вище 4 м, слід передбачати аварійний вихід.

4.4.12. У будівлях висотою більше 28 м, а також в будівлях класу ф5 категорій а і б слід передбачати незадимлювані сходові клітини, як правило, типу н1. Допускається:

У будівлях класу ф1. 3 коридорного типу передбачати не більше 50% сходових клітин типу н2;

В будівлях класів ф1.1, ф1.2, ф2, ф3 і ф4 передбачати не більше 50% сходових клітин типу н2 або н3 з підпором повітря при пожежі;

В будівлях класу ф5 категорій г і д передбачати сходові клітини типу н2 або н3 з підпором повітря при пожежі, а також сходові клітини типу л1 з поділом їх глухий протипожежної перегородкою через кожні 20 м по висоті і з переходом з однієї частини сходової клітки в іншу поза обсягу сходової клітки.

4.4.13. Виключений з 1 лютого 2011 року. — зміна n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639.

4.4.14. У будівлях i і ii ступенів вогнестійкості, класу с0 допускається передбачати сходи 2-го типу з вестибюля до другого поверху за умови відділення вестибюля від коридорів і суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу.

4.4.15. Ескалатори слід передбачати відповідно до вимог, встановлених для сходів 2-го типу.

4.4.16. При переході декількох маршів евакуаційної сходової клітки в загальний сходовий марш його ширина повинна бути не менше сумарної ширини об’єднуються маршів.

(п. 4.4.16 запроваджено зміною n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

4.4.17. При наявності в будівлі двох і більше підземних поверхів евакуацію з них слід передбачати по незадимлюваних сходових клітках типу н3.

(п. 4.4.17 введений зміною n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

5. Об’єкти, призначені для постійного проживання

Та тимчасового перебування людей (клас ф1)

5.1. Загальні положення

5.1.1. Ширина горизонтальних ділянок шляхів евакуації і пандусів у світлі повинна бути не менше 1,2 м — для загальних коридорів, по яких можуть евакуюватися з приміщень більше 15 чол.

5.2. Дитячі дошкільні установи, спеціалізовані будинки престарілих та інвалідів( неквартирні), лікарні, спальні корпуси шкіл-інтернатів та дитячих установ (ф1.1)

5.2.1. Число підйомів в одному марші між майданчиками (за винятком криволінійних сходів) має бути не менше 3 і не більше 16. В одномаршевих сходах, а також в одному марші двох — і тримаршевих сходів в межах першого поверху допускається не більше 18 підйомів.

5.2.2. Сходові марші та майданчики повинні мати огорожі з поручнями.

5.2.3. Перед зовнішніми дверима (евакуаційним виходом) повинна бути горизонтальна вхідний майданчик з глибиною не менше 1,5 ширини полотна зовнішніх дверей.

Зовнішні сходи (або їх частини) і майданчики висотою від рівня тротуару більше 0,45 м при входах в будівлі в залежності від призначення і місцевих умов повинні мати огорожі.

5.2.4. Ухил маршів сходів в надземних поверхах слід приймати не більше 1: 2 (крім сходів трибун спортивних споруд).

Ухил маршів сходів, що ведуть в підвальні і цокольні поверхи, на горище, а також сходів в надземних поверхах, не призначених для евакуації людей, допускається приймати 1:1,5.

Ухил пандусів на шляхах пересування людей слід приймати не більше:

Всередині будівлі, споруди 1:6

У стаціонарах лікувальних установ 1:20

Зовні 1:8

На шляхах пересування інвалідів на візках всередині і зовні будівлі 1: 12.

Примітка-вимоги цього пункту і п.5.2.1 не поширюються на проектування проходів зі ступенями між рядами місць в залах для глядачів, спортивних спорудах і аудиторіях.

5.2.5. Ширина сходового маршу в будівлях повинна бути не менше ширини виходу на сходову клітку з найбільш населеного поверху, але не менше 1,35 м.

Проміжна площадка в прямому марші сходів повинна мати глибину не менше 1 м.

Ширина сходових майданчиків повинна бути не менше ширини маршу.

5.2.6. У будівлях лікувальних закладів не допускається передбачати сходи, що ведуть на поверх (в приміщення), не призначений для перебування або відвідування хворих, шириною не менше 1,2 м. При цьому, якщо даний поверх (приміщення) не розрахований для одночасного перебування понад 5 чол., сходовий марш допускається виконувати шириною не менше 0,9 м.

(п. 5.2.6 в ред. Зміни n 1, затв. Наказом мнс рф від 09.12.2010 n 639)

5.2.7. У сходових клітках, призначених для евакуації людей як з надземних поверхів, так і з підвального або цокольного поверху, слід передбачати відокремлені виходи назовні з підвального або цокольного поверху, відокремлені на висоту одного поверху глухий протипожежної перегородкою 1-го типу.

5.2.8. Окремі сходи для сполучення між підвалом або цокольним поверхом і першим поверхом, що ведуть в коридор, хол або вестибюль першого поверху, в розрахунку евакуації людей з підвалу або цокольного поверху не враховуються.

5.2.9. Якщо сходи з підвалу або цокольного поверху виходить у вестибюль першого поверху, то всі сходи надземної частини будівлі, крім виходу в цей вестибюль, повинні мати вихід безпосередньо назовні.

5.2.10. Передбачати на шляхах евакуації гвинтові сходи і забіжні ступені, а також розрізні сходові майданчики, як правило, не слід. При влаштуванні криволінійних сходів (крім лікувальних будівель), провідних зі службових приміщень з числом постійно перебувають в них людей не більше 5 чол., а так

Коридор в квартирі або будинку потрібен як мінімум для того, щоб переміщатися між житловими і господарськими приміщеннями. Якщо він досить просторий, сюди ж можна помістити частину меблів. Якою має бути мінімальна ширина коридорав відповідності з будівельними нормами і практичними міркуваннями?

Згідно п. 4.3.4 сп 1.13130.2009:
«висота горизонтальних ділянок шляхів евакуації в світлі повинна бути не менше 2 м, ширина горизонтальних ділянок шляхів евакуації і пандусів повинна бути не менше:
0,7 м — для проходів до одиночних робочих місць;
1,0 м — у всіх інших випадках.
У будь-якому випадку евакуаційні шляхи повинні бути такої ширини, щоб з урахуванням їх геометрії по ним можна було безперешкодно пронести носилки з лежачим на них людиною.

Фактори, що впливають на ширину коридору

Ширина коридору в квартирі визначається в рекомендаціях сніпі сп. Для іжсеті вимоги не є жорсткими, але краще їх все-таки дотримуватися з міркувань зручності і безпеки:

  • якщо в будинку орні двері, їх відкриття не повинно призводити до ускладнень при русі по коридору;
  • по занадто вузькому коридору неможливо переміщати меблі в зібраному стані та інші великогабаритні предмети;
  • по нормампожарной безпеки планування будинку повинна бути оптимальною на випадок екстреної евакуації;
  • простір необхідно для повноцінної вентиляції приміщень.

Розглянемо, який повинен бути розмір коридору та іншихПриміщень відповідно до снип.

Будівельні нормативи

Основні норми житлового будівництва представлені в 31-01-2003 снип та їх актуалізованої редакції 54.13330.2011 сп (житлові домамногоквартирні). Там вказані мінімальні размерывсех приміщень:

  • мінімальна площа житлової кімнати-14 м 2 для однокімнатної квартири , 16 квадратних метрів якщо кімнат більше;
  • мінімальна площа кухні у великій квартирі – 10 м 2, в однокімнатній допускається 5;
  • розмір спальні одномісної-8 м 2, двомісної – 10;
  • на мансардному поверсі кухня і спальня можуть бути по 7 м 2 , якщо загальна кімната – 16 метрів (мінімум).

У сніп31-01 також обмовляетсямінімальная площа квартири в житловому домегородского і сільського типамуніципальной забудовив залежності від числа кімнат:

Ширина підсобних приміщень:

  • кухня-мінімум 170 см;
  • передпокій– 140;
  • коридор-85 см при довжині не більше 1,5 метра. Якщо довший — 120 см;
  • санвузол – 80.

Цей показник збільшується при наявності в сім’ї інваліда:

  • кухня – 220 см;
  • передпокій-160 (тут має бути передбачено місце для інвалідного візка);
  • коридор– 115;
  • санвузол суміщений – 220 на 220 см;
  • окремий туалет з раковиною-160 на 220.

Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

Мінімальна висота стель в квартирах будинків муніципальної забудови варіюється в залежності від кліматичної зони і становить від 2,5 до 2,7 метра, а в коридорах і підсобних приміщеннях – не менше 210 сантиметрів.
Https://youtu.be/nul0po9xkym

Оптимальні розміри коридору і способи економії простору

Для індивідуальногостроітельства нормативи сніпобязательнимі не є, але при проектуванні будинку їх потрібно враховувати, щоб не наробити грубих помилок. Розраховуючи оптимальні розміри приміщень, ви виходите з власних потреб. Зокрема, коридор можна розширити, якщо ви плануєте встановити в ньому меблі:

  • для шафи-до 140 см;
  • для стелажа з книгами – до 120.

Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

При плануванні також слід враховувати:

  • висоту стель;
  • наявність/відсутність вікон, їх кількість;
  • кількість дверей, що виходять в коридор;
  • наявність стінних ніш, комірців, антресолей.

З метою економії простору має сенс встановлювати в коридорі компактні меблі, а стороннє побутове обладнання звести до мінімуму. У коридорі, суміщеному з передпокою, вам буде потрібно:

  • шафа або вішалка для верхнього одягу;
  • підставка для взуття;
  • дзеркало;
  • пуф;
  • стійка для парасольок.

Можна заощадити місце, поєднуючи ці предмети:

  • повісити дзеркало на дверцята шафи;
  • поєднати стійку для взуття з сидінням пуфика і т. Д.

У невеликих будинках і квартирах коридор, як правило, загальний для всіх приміщень. У нього виходять двері з кімнат, кухні, санвузла. Заради економії місця має сенс замінити орні двері розсувними або складними. Можна використовувати дверні конструкції зі скла: так ви поліпшите природну освітленість, а в інтер’єрі з’явиться елемент шику. Замість класичних шаф з орними дверцятами теж краще використовувати купе. Маленький передпокій взагалі не варто захаращувати шафою, якщо тільки не планується стінний вбудований. Краще обмежитися відкритою вішалкою з підставкою для взуття і полицею для капелюхів.

Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

Якщо в коридорі є стінна ніша, шафа можна помістити в неї. У ній же можна розмістити антресолі.

Способи візуального збільшення приміщень

Передпокій з прилеглим до неї коридором – візитна картка вашого будинку. Важливо, щоб у увійшов гостя не виникало відчуття, ніби він потрапив в клітку. Якщо реальні габарити цієї зони прагнуть до нуля, вам слід використовувати візуальні ефекти для зорового збільшення простору. Є кілька поширених прийомів для цього:

  • розумне розміщення меблів і предметів побуту. Коли в межах досяжності є все необхідне і немає нічого зайвого, людині комфортно і його вже не так дратує тіснота;
  • освітлення. Недоцільно вішати громіздку люстру посередині, якщо тільки ваш коридор – не хол розміром з бальну залу. Центральна велика люстра захаращує простір і погано виконує свою безпосередню функцію. Краще скористатися локальними освітлювальними приладами на найважливіших ділянках: біля шафи для одягу, біля дзеркала, біля дверей в кімнати;
  • дзеркала і відображають поверхні (дзеркальні панелі на стелі, поліровані дверцята меблів). Вони збільшують простір візуально і покращують освітленість.

Детальніше про колірній гамі. Загальновідоме правило: світлі тони візуально збільшують обсяг приміщення, темні і занадто яскраві зменшують. Крім цього:

  • звужує простір занадто строкатий малюнок на стінах;
  • небажані різкі колірні контрасти;
  • вертикально орієнтований орнамент збільшує висоту стель, горизонтальний «розсовує» стіни.

Для освітлення можна використовувати (в залежності від дизайну інтер’єру):

  • точкові світильники або лампи денного світла – для оформлення в одному з сучасних стилів;
  • для класики, бароко, ампір і т.п. – настінні світильники, стилізовані під обрану епоху;
  • якщо стеля натяжна, освітлювальні прилади можна розмістити над ним. Одне з найкрасивіших дизайнерських рішень – стеля з ефектом зоряного неба.

Як розмежувати зони коридору і передпокою

Колір, фактура і освітлення використовуються для поділу простору на зони. Відокремити передпокій від коридору можна декількома способами або їх комбінаціями:

  • різні відтінки облицювання стін;
  • локальне освітлення;
  • можна підняти передпокій щодо коридору-зробити невисокий подіум;
  • встановити на кордоні зон відкритий стелаж з книгами або кімнатними квітами, з дсп або гіпсокартону;
  • виконати з гіпсокартону декоративну арку;
  • встановити розсувну перегородку;
  • встановити стельовий карниз і повісити на нього нитяні або бамбукові штори;
  • використовувати різні підлогові покриття. У передпокій люди входять у вуличному взутті, тут доречні керамогранітна плитка або лінолеум. У коридорі можна настелити те ж покриття, що і в житлових кімнатах – паркет, ковролін, ламінат. На кордоні зон укладають розділовий плінтус.

Висновок

Ці рекомендації призначені головним чином для власників маленьких приватних будинків і малогабаритних квартир. У великих за площею будинках коридори просторі, в них можна розмістити що завгодно, починаючи з колекції пам’яток і закінчуючи мініатюрним зимовим садом.
Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

Але і в цьому випадку не слід надмірно захаращувати простір, оскільки коридор необхідний для вільного проходу. Особливо при виникненні аварійної ситуації (наприклад, при пожежі).

Система нормативних документів в будівництві

Будівельні норми і правила
Російської федерації

Громадські будівлі
Адміністративного призначення

Снип 31-05-2003

Державний комітет російської федерації
З будівництва та житлово-комунального комплексу
(держбуд росії)

Москва
2004

Передмова

1. Розроблені федеральним державним унітарним підприємством-центром методології нормування і стандартизації в будівництві (фгуп цнс) за участю державного унітарного підприємства «науково-проектний інститут навчально-виховних» торгово-побутових і дозвіллєвих будівель» (гуп іоз); центрального науково-дослідного і проектно-експериментального інституту промислових будівель і споруд (ват «цндіпромзданій») і робочою групою фахівців

2. Внесені управлінням технічного нормування, стандартизації та сертифікації в будівництві та жкг держбуду росії

3. Прийняті і введені в дію з 1 вересня 2003 р постановою держбуду росії від 23.06.2003 р.№ 108

4. Натомість снип 2.08.02* (вид. До 2003 р.) в частині будівель для науково-дослідних установ, проектних і громадських організацій і будівель управління

Введення

1 область застосування

3 терміни та визначення

4 загальні положення

5 вимоги до приміщень

6.1 основні положення

6.2 забезпечення безпеки людей при пожежі

6.3 запобігання поширенню пожежі

7 безпека при користуванні

8 забезпечення санітарно-епідеміологічних вимог

9 енергозбереження

10 довговічність і ремонтопридатність

Додаток а

Нормативні документи

Додаток б

Терміни та визначення

Додаток в

Правила підрахунку загальної площі будівлі, площі приміщень, будівельного обсягу, площі забудови та поверховості будівлі при проектуванні

Додаток г

Перелік приміщень будівель установ, розміщення яких допускається в підземних і цокольному поверхах

Додаток д

Розрахункові нормативи площі приміщень громадських будівель адміністративного призначення

Додаток е

Перелік установ і організацій, на проектування будівель і приміщень яких поширюється даний снип

Введення

Даний снип містить норми і правила для групи будівель і приміщень, мають ряд загальних функціональних і об’ємно-планувальних ознак і призначених переважно для розумової праці та невиробничої сфери діяльності, що відрізняються від будівель для здійснення діяльності з виробництва матеріальних цінностей або послуг населенню.

Визначальними ознаками, об’єднуючими зазначену групу будівель, є: склад основних функціональних груп приміщень, об’ємно-планувальна структура, приналежність до одного класу встановленої в снип 21-01 класифікації будівель і приміщень по функціональної пожежної небезпеки , що враховує спосіб використання будівель (тільки в денний час), міру загрози безпеці людей у випадках виникнення пожежі і характеристику основного контингенту.

Цими нормами встановлюється комплекс обов’язкових нормативних вимог до експлуатаційних характеристик будівель установ і організацій, в тому числі і в першу чергу до їх безпеки і відповідності санітарно-епідеміологічним вимогам.

У розробці снип взяли участь: л.а. Вікторова, канд. Арх., н.м. Поляков (фцс «стройсертіфікація» при держбуді росії); a. M. Гарнець, канд. Арх. (гуп «інститут громадських будівель»); в. А. Глухарев, с. Ю. Сопоцько, канд. Техн. Наук( держбуд росії); і.і. Лернер, канд. Арх. (зат «цнииэп їм. Б. С. Мезенцева»); л. а. Скроб, канд. Арх.; тобто стороженко, канд. Техн. Наук (ват «цндіпромзданій»), а.в. Гомозов (внііпо).

Будівельні норми і правила російської федерації

Громадські будівлі адміністративного призначення

Public office buildings

Дата введення 2003-09-01

1 область застосування

Ці норми і правила поширюються на проектування і будівництво новозбудованих і реконструйованих будівель установ і організацій, перелік яких наведено в додатку е.

При проектуванні і будівництві будівель і приміщень для зазначених установ поряд з цими нормами і правилами повинні застосовуватися також положення інших більш загальних нормативних документів, якщо вони не суперечать вимогам цього документа.

Норми застосовуються до будівель незалежно від того, будуються вони за рахунок коштів федерального або муніципального бюджетів, коштів організацій-забудовників, що здійснюють зведення будівель для власних цілей або для подальшої здачі в оренду.

Ці норми не поширюються на проектування будівель адміністрації президента, державної думи, уряду російської федерації , митниць; посольств та інших об’єктів міністерства закордонних справ російської федерації, що розміщуються на територіях інших держав; державних архівів, на будівлі лабораторних і виробничо-експериментальних корпусів і спеціальні споруди науково-дослідних інститутів, а також конторські приміщення, що розміщуються в мобільних будівлях.

Норми і правила, встановлені в розділах даного документа:

4. «загальні положення»;

6. «пожежна безпека»;

7. «безпека при користуванні»;

8. «забезпечення санітарно-епідеміологічних вимог»;

10. «довговічність і ремонтопридатність«, відповідають цілям технічного регулювання, встановленим в законі» про технічне регулювання», і є обов’язковими відповідно до частини 1 статті 46.

2 нормативні посилання

У цих нормах і правилах використані посилання на нормативні документи, наведені в додатку а.

3 терміни та визначення

У цьому документі використані терміни, визначення яких наведено у додатку б, а також інші терміни, визначення яких прийняті нормативними документами, переліченими у додатку а. У розділі 6 «пожежна безпека» прийняті терміни та визначення, наведені в гост 12.1.033.

4 загальні положення

4.1 . Проектування, будівництво та реконструкція будівель повинні здійснюватися відповідно до вимог цих будівельних норм і правил та інших нормативних документів, що встановлюють правила проектування і будівництва.

4.2 . Розміщення будівель і споруд на відведеній для будівництва ділянці має відповідати чинному законодавству, снип 2.07.01 та іншим нормативним документам з проектування та будівництва, а також архітектурно-планувального завдання і дозволу на будівництво.

4.3 . При проектуванні і будівництві будівель установ повинна бути забезпечена їх доступність для маломобільних груп населення, які працюють або відвідують ці будівлі відповідно до вимог снип 35-01. Дані вимоги уточнюються в завданні на проектування з визначенням, при необхідності, числа інвалідів і видів інвалідності.

4.4 . При проектуванні установ, що розміщуються в обсязі житлового будинку, слід, крім цих норм, керуватися вимогами снип 31-01, встановленими для приміщень громадського призначення, що розміщуються в житлових будівлях.

4.5 . У будівлях допускається передбачати виробничі і складські приміщення, необхідні технологією діяльності установ і входять до їх складу, що повинно бути відображено в завданні на проектування.

4.6 . Несучі конструкції будівель повинні бути запроектовані і зведені таким чином, щоб в процесі їх будівництва і в розрахункових умовах експлуатації була виключена можливість:

Руйнувань або пошкоджень конструкцій, що призводять до необхідності припинення експлуатації будівель;

Неприпустимого погіршення експлуатаційних властивостей конструкцій або будівель в цілому внаслідок деформацій або утворення тріщин.

4.7 . Конструкції і підстави будівель повинні бути розраховані на сприйняття наступних навантажень і впливів:

Постійні навантаження від власної ваги несучих і огороджувальних конструкцій;

Снігові навантаження для даного району будівництва;

Вітрові навантаження для даного району будівництва;

Небезпечні геофізичні впливу в даному районі будівництва.

Нормативні значення перерахованих навантажень, що враховуються несприятливі поєднання навантажень або відповідних їм зусиль, граничні значення прогинів і переміщень конструкцій, а також значення коефіцієнтів надійності по навантаженню повинні бути прийняті відповідно до вимог снип 2.01.07. Повинні бути враховані також зазначені в завданні на проектування додаткові вимоги замовника до навантажень від важких елементів обладнання.

4.8 . Використовувані при проектуванні конструкцій методи розрахунку їх несучої здатності і деформативності повинні відповідати вимогам діючих нормативних документів на конструкції з відповідних матеріалів.

При розміщенні будівель на території, що підробляється, на просадних грунтах, в сейсмічних районах, а також в інших складних геологічних умовах слід враховувати додаткові вимоги відповідних норм і правил.

4.9 . Фундаменти будівель повинні бути запроектовані з урахуванням фізико-механічних характеристик грунтів, передбачених в снип 2.02.01 (для вічномерзлих грунтів — в снип 2.02.04), характеристик гідрогеологічного режиму на майданчику забудови, а також ступеня агресивності грунтів і грунтових вод по відношенню до фундаментів і підземних інженерних мереж і повинні забезпечити рівномірність і мінімальну швидкість осад підстав під елементами будівель.

4.10 . Для будівель і приміщень установ слід передбачати системи холодного і гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, протипожежного водопроводу відповідно до снип 2.04.01.

Підводка гарячої води повинна передбачатися до технологічного обладнання столових і буфетів, до водорозбірних раковин в інвентарно-прибиральних приміщеннях, до умивальників в медичних пунктах і санітарних вузлах, до приладів кабін особистої гігієни жінок і до інших приладів за завданням на проектування.

4.11 . Опалення, вентиляцію і кондиціонування повітря будівель, а також димовидалення під час пожежі слід проектувати відповідно до снип 41-01 і вимогами розділів 7 -9 цього документа.

На вводах теплових мереж в будівлі слід передбачати теплові пункти (цтп і ітп).

4.12 . У будівлях установ слід передбачати електрообладнання, електроосвітлення, пристрої міського телефонного зв’язку, проводового мовлення і телебачення , пожежну та охоронну сигналізацію, систему оповіщення про пожежу (відповідно до нпб 104), пристрої сигналізації загазованості, задимлення і затоплення, систему автоматизації та диспетчеризації інженерного обладнання будівель, а також комплексну електрослабку мережу.

Відповідно до спеціальних вимог, встановлених в завданні на проектування, комплекси будівель, окремі будівлі або приміщення обладнуються пристроями місцевого (внутрішнього) телефонного зв’язку, місцевими установками проводового мовлення і телебачення, звукофікації, посилення і синхронного перекладу мови, установками сигналізації часу.

4.13 . Електротехнічні пристрої будівель слід проектувати відповідно до пуе та іншими діючими нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

4.14 . Блискавкозахист будівель повинна бути виконана з урахуванням наявності і трубостоек телефонної мережі або мережі проводового мовлення відповідно до інструкції рд 34.21.122.

4.15 . Системи газопостачання будівель установ слід проектувати відповідно до снип 42-01 і правилами безпеки в газовому господарстві.

4.16 . У будівлях установ слід передбачати систему очищення від сміття і пилозбирання. Необхідність влаштування сміттєпроводів встановлюють завданням на проектування. Для будівель, не обладнаних сміттєпроводами, слід передбачати сміттєзбірну камеру або господарський майданчик.

Засоби видалення сміття з будівлі повинні бути ув’язані з системою очищення, прийнятої в населеному пункті , де будівля розміщена.

4.17 . Пасажирські ліфти слід передбачати в будівлях установ при різниці відміток підлоги вестибюля і верхнього поверху 12 м і більше; в будівлях установ, постійно відвідуваних населенням, при різниці цих відміток 9 м і більше; при наявності на другому поверсі і вище приміщень, призначених для інвалідів, — відповідно до снип 35-01.

Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей найближчого пасажирського ліфта має бути не більше 60 м.

Необхідність влаштування інших засобів вертикального транспорту в будівлях установ встановлюється завданням на проектування.

Число пасажирських ліфтів слід встановлювати розрахунком, але не менше двох, при цьому один з ліфтів в будівлі (пасажирський або вантажопасажирський) повинен мати глибину кабіни не менше 2100 мм для можливості транспортування людини на ношах.

4.18 . На вимогу замовника-забудовника до складу документації на будівлі повинна додатково включатися інструкція з експлуатації. Вона повинна містити вимоги і положення, необхідні для забезпечення безпеки будівель і споруд в процесі експлуатації, в тому числі відомості про основні конструкції та інженерних системах, схеми розташування прихованих елементів каркаса, прихованих електропроводок та інженерних мереж , а також граничні значення навантажень на елементи конструкцій будівлі і на його електромережу. Ці дані можуть бути представлені у вигляді копій виконавчої документації.

5 вимоги до приміщень

5.1 . Приміщення в будівлях адміністративного призначення, як правило, складають такі основні функціональні групи:

А) кабінети керівництва;

Б) робочі приміщення структурних підрозділів установ і організацій;

В) приміщення для нарад і (або) конференц-зали;

Г) приміщення інформаційно-технічного призначення, в тому числі: технічні бібліотеки, проектні кабінети, архіви, приміщення інформаційно-обчислювальної техніки та ін. В залежності від завдання на проектування;

Швидкість руху повітря в розрахунковому отворі шафи, м / с (не менше)

*за гн 2.2.5.686.

Примітка — при роботах, пов’язаних з виділенням в повітря вибухонебезпечних речовин, швидкість руху повітря в розрахунковому отворі витяжної шафи слід приймати 1 м/с.

8.14 . У сховищах цінних документів і депозитаріях за вимогами умов зберігання слід передбачати кондиціонування повітря 3-го класу.

8.15 . При влаштуванні сміттєпроводу його слід обладнати пристроєм для періодичної промивки, очищення, дезінфекції та спринклерування ствола.

Стовбур сміттєпроводу повинен бути повітронепроникним і звукоізольованим від будівельних конструкцій. Він не повинен примикати до службових приміщень з постійним перебуванням людей.

Сміттєзбірну камеру не допускається розташовувати під приміщеннями з постійним перебуванням людей або суміжно з ними.

В установах управління, науково-дослідних інститутах, проектних і конструкторських організаціях з числом співробітників 800 чол.і більше, а також в будівлях установ з підвищеними санітарно-гігієнічними вимогами слід передбачати централізовану або комбіновану систему вакуумної пилозбірки.

Необхідність проектування центральної або комбінованої системи вакуумного пилозбирання в інших будівлях встановлюється зада-ням на проектування.

При проектуванні комбінованої системи вакуумної пилозбірки радіус обслуговування одним приймальним клапаном повинен бути не більше 50 м.

При відсутності централізованої або комбінованої пилозбірки пристрій камери чищення фільтрів пилососів визначають за завданням на проектування.

8.16 . Шахти і машинні приміщення ліфтів, вентиляційні камери, а також інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не слід розташовувати суміжно, над і під приміщеннями для нарад, конференц-залами, робочими приміщеннями і кабінетами з постійним перебуванням людей.

8.17 . При використанні в робочих приміщеннях пеом (комп’ютерів) слід враховувати вимоги санпін 2.2.2/2.4.1340.

8.18 . Використовувані при будівництві матеріали і вироби, що підлягають гігієнічній оцінці відповідно до затверджених мінздравом росії переліками видів продукції і товарів, повинні мати гігієнічний висновок, виданий органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Сторінка 11 з 26

Коридори

Основними комунікаційними приміщеннями є коридори.

Залежно від об’ємно-планувальних рішень будівель вони діляться на наступні види: коридори з односторонньою забудовою, з двосторонньою забудовою, зі змішаною забудовою (частково з односторонньою, частково з двосторонньою) і спарені коридори з приміщеннями по зовнішніх сторонах і між ними.

Коридори можуть проектуватися прямолінійними, криволінійними, з уступами, прямокутної, хресто — і » у » — подібної форми, а також, в залежності від освітлення, наскрізними (при двосторонньому освітленні з торців), тупиковими і зі світловими кишенями (при освітленні з одного боку). Головними вважаються коридори, що ведуть до вертикальних комунікаційних вузлів. Решта коридорів відносяться до другорядних.

Мінімальна ширина головних коридорів (в чистоті) допускається 1,5 м, другорядних -1,25 м при довжині не більше 10 м, а в будинках навчально-просвітництво тигельних і лікувально-профілактичних установ головні коридори проектуються з мінімальною шириною відповідно 1,8 і 2,2 м.

В приміщеннях, де одночасно перебувають 15 осіб, двері повинні відкриватися в коридор за напрямом основного евакуаційного потоку руху людей. За вимогами норм проектування, коридори повинні мати природне освітлення і провітрювання.

Довжина коридорів з односторонньою забудовою не нормується.

При двосторонній забудові тупикових коридорів і освітленні з одного торця максимальна їх довжина допускається 24 м.

Протяжність наскрізних коридорів при освітленні їх з двох торців не повинна перевищувати 48 м.

При більшій довжині коридору необхідно влаштовувати світлові розриви (кишені) з максимальною відстанню між ними 24 м, а між торцевим вікном коридору і кишенею-не більше 30 м.

Габарити приміщень світлових кишень (без урахування площі прилеглого коридору) не повинні перевищувати двох квадратів по глибині.

Коридори допускається висвітлювати другим світлом через фрамуги в стінах, засклені перегородки і двері.

До проектування інших комунікаційних приміщень (переходів, галерей, проходів) пред’являються ті ж вимоги, що і до коридорів.

Система горизонтальних зв’язків повинна передбачати рівномірне завантаження всіх її ділянок і не допускати зменшення пропускної здатності наступних ділянок в порівнянні з попередніми. Коридори, переходиІ галереї повинні мати мінімальне число поворотів і чітко виражену планувальну схему, що забезпечує вільну орієнтацію людей при вході в будівлю і виході з нього.

В основних комунікаційних приміщеннях при невеликій різниці перепадів підлоги забороняється пристрій ступенів або порогів. Сполучення різних відміток статі забезпечується невеликими пандусами з ухилом не більше 1:8.

Рекреаційні приміщення являють собою широкі коридори, призначені для відпочинку учнів. У поліклініках і диспансерах основні коридори використовуються також і як приміщення-очікувальні. У цьому випадку при односторонньому розташуванні кабінетів мінімальна ширина коридорів повинна бути 2,8 м, а при двосторонньому розташуванні

Не менше 3,2 м.

Кулуари і фойє зазвичай включаються в громадські будівлі , що мають зорові зали. Кулуари безпосередньо примикають до залів і є, з одного боку, місцем, звідки завантажуються зали, з іншого — місцем прогулянок і відпочинку під час антрактів. Фойє є основним приміщенням при залі для глядачів і призначене для очікування, відпочинку і прогулянок публіки, для влаштування різних виставок, організації масових культурних заходів. Рекреації та кулуари можуть проектуватися не тільки як широкі коридори, але і як компактні приміщення зі співвідношенням сторін не більше 1:2.

В якості горизонтальних комунікаційних зв’язків використовуються також, механічні пристрої — рухомі тротуари, карвейери (див.рис 2.8).

У великих будівлях і спорудах, а також в громадських центрах, де протяжність пішохідних пересувань є значною, можуть влаштовуватися рухомі тротуари. Їх конструктивний пристрій і принцип дії практично не відрізняються від ескалаторів:

На кінцях сталевої рами знаходяться провідні шестерні, що забезпечують горизонтальне пересування конвеєрного полотна. Для технічного обслуговування під ним на всю довжину влаштовується траншея з монолітного бетону. Швидкість рухомих тротуарів становить 2,5-4 км/год, а продуктивність-6-15 тис. Чол./год. Вони можуть мати довжину до 400 м і при необхідності влаштовуватися похилими (до 10-15°).

Ого, треба ж яке обговорення розгорнулося, не очікували

Після того, як ліда описала докладніше свій варіант з прихованими дверима і входом в комору через шафу-купе, ми всерйоз вхопилися за цю ідею. Подивилися фото таких дверей, кілька серій квартирного питання, намалювали це в програмі і вже практично вирішили прорубувати новий дверний отвір. Загалом, загорілися ідеєю. Але потім, на щастя, згадали, що зазвичай у нас всі двері відкриті, а це означає, що яка б супер-прихована двері не була, все одно відкритий дверний отвір приховати не вдасться ніяк.

W-beads , шафи, звичайно, будемо робити до стелі. На дизайн-проекті ці шафи стоять просто щоб позначити глибину і зрозуміти, якої ширини прохід залишається.

Klausss , так, це хрущовка, але не дев’яти-, а п’ятиповерхівка, серія 515.
Варіант об’єднання маленької кімнати з кухнею — це перше, що спадає на думку. І, до речі, саме завдяки цьому варіанту ми і вирішили купити цю квартиру. В реальності ж від цього варіанту відмовилися по ряду причин. По-перше, у нас між кухнею і кімнатою тепла стіна шириною приблизно метр від вікна, тобто цю стіну повністю прибрати не можна. В результаті виходить, що стіл можна поставити тільки за цією стіною, він займає практично всю ширину кімнати, і у вітальні частини поміщається тільки маленький диванчик. По-друге, ми завжди хотіли, щоб у вітальні у нас був проектор і екран, а не телевізор, а екран, виявляється, складніше розмістити, ніж телевізор, і в такій маленькій вітальні для нього не було місця навпроти дивана. По-третє, як зауважила ліда, без маленької кімнати у нас залишалося ще дві великі кімнати, одна з яких була прохідною. Тобто, вийшла б тісна вітальня, прохідна кімната незрозумілого призначення і спальня. Ну і варіант з об’єднанням санвузла ми спочатку не розглядали, тому що пожили в таких умовах і знаємо, як це відбувається в нашому реальному житті. Як тільки один йде в душ, іншому обов’язково закортить по великому. І якщо навіть для нас двох об’єднаний санвузол приносив складності, то що ж буде, коли нас стане більше. Загалом, ми зрозуміли, що це не наш варіант.

Взагалі варіант об’єднання маленької кімнати з кухнею непоганий. Ми були в гостях у сусідки, вона об’єднала санвузол, зрушила його, знесла частину стіни між кухнею і кімнатою, вийшла вітальня. За відчуттями досить просторо, але у вітальні частини дійсно поміщається тільки диван і стіл. І у них була двушка, тобто не було проблеми прохідної кімнати (планування як у нас, тільки дальньої кімнати і комори немає). Для двушки, по-моєму, ідеальний варіант, тому що початкова планування передбачає маленьку кухоньку, маленьку спаленку і велику вітальню, а після перепланування вийшла досить простора кухня, простора за відчуттями вітальня зі столом і диваном, плюс простора спальня. Загалом, хороший варіант, але не наш.

А ми знайшли для себе варіант краще: оптимізувати простір в кухні і залишити три кімнати. На кухні перенесли мийку до вікна, в результаті у нас холодильник помістився на кухні (на проекті його не видно, він в кутку, лівіше вручений панелі). Робоча поверхня у нас вийшла довга і зручно розташована між раковиною і плитою, місць зберігання на кухні вистачає — вмістилося все і ще вільні полиці залишилися, обідній стіл теж помістився. Нам удвох за цим столом взагалі вільно, і з гостями вчотирьох уміщаємося, але вже тісно. А готувати (щось різати) можна втрьох взагалі не штовхаючись.

Планування всіх житлових приміщень в багатоквартирному будинку проводиться, відповідно до таких даних, як нормативи снип. Нормативна документація рідко передбачає формування, що приносить чимало проблем. Якщо бути точніше, то відсутність великої кількості простору в передпокої доставляє дискомфорт при одяганні, роздяганні і навіть просто при розміщенні верхнього одягу.

Яка мінімальна ширина коридору для комфорту

Мінімальна площа коридору може неймовірно доставляти незручності.

Однак навіть якщо ширина передпокою не перевищує м, то є можливість:

  • грамотно спланувати простір;
  • встановити гардеробну;
  • зробити кімнату затишною і комфортною для перебування.

Варто зауважити , що за будівельними нормами, коридор, який розташований між кімнатами, по ширині не повинен бути менше 1,2 м.

Допустимо ще звуження до 90 см, за тієї умови, що довжина коридору не більше 1,5 м.

У цих стандартів є особливість і полягає вона в тому, що при таких габаритах в коридорі зможуть розминутися 2 людини. Якщо планується встановлювати шафу під сукні, плащі і тому подібні речі, то по ширині коридор повинен бути не менше 1,5 м.

Зручна передпокій за індивідуальними розмірами

Багато людей вважають за краще замовляти індивідуальні шафи так, щоб розміри їх повністю відповідали габаритам передпокою. Природно, повинна бути дотримана норма, за якою проводиться розрахунок, зокрема, вираховується висота, відстань між секціями, а також вибір довжини конструкції.

Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

Виготовлення меблів за індивідуальними розмірами-це маса переваг:

  1. є можливість раціонально використовувати весь простір коридорів.
  2. є можливість створити гарнітур, який гармонійно впишеться в, а також стане відмінним доповненням кімнати, яка звично для всіх здається незручною і некомфортною.
  3. можна створити шафа, який буде повністю відповідати перевагам за кольором, матеріалом, декору і внутрішньому розташуванню.
  4. вартість виробу залежить виключно від замовника.
  5. ймовірність отримати якісні меблі становить 100%.

При виготовленні складаються креслення, фіксуються розміри кімнати, а також в проект вноситься схема всіх деталей з гарнітура.

Оптимальна ширина коридору в квартирі: зручне планування

Якщо квартира знаходиться на стадії ремонту, то обов’язково потрібно ретельно продумати всю обробку, дизайн і інтер’єр. Зараз досить часто стали використовувати гіпсокартон, причому не тільки для вирівнювання стін і стель, але і для створення гардеробних.

Популярність гіпсокартону цілком виправдана, так як він володіє такими властивостями, як:

  • міцність;
  • зносостійкість;
  • гладка і рівна поверхня;
  • оптимальна вартість;
  • вологостійкість.

Ширина коридору в квартирі, як правило, розраховується, покладаючись на певні фактори.

Ширина коридору в будівлі ф 4.3. Ширина коридору по пожежним нормам

А саме:

  • є чи ні в передпокої вікна і двері, а також їх кількість.
  • вид коридору, наприклад, суміжний, прохідний або зовсім з нішею.
  • який плануєтьсяВстановити шафу, і чи підійде він туди.

Варто зауважити, що при зведенні вбудованої конструкції для зберігання речей, особливо при використанні гіпсокартону, потрібно не тільки продумати кожен крок і сантиметр конструкції, але і розрахувати внутрішнє розташування шафи.